Один із
найвідоміших львівських архітекторів I пол. ХХ ст.
Фердинанд Каслер / Касслер (FerdynandKasler/ Kassler)
- 16.03.1883, Підгір'я (тепер,
можливо, Підгірне Бродівського або Пустомитівського р-ну, є також Підгора
Жовківського р-ну) – 1941/43). Фердинанд Каслер був одним із найвідоміших
львівських архітекторів першої половини ХХ ст. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, на
якому навчався в 1902-1907 роках. Після цього відкрив власне архітектурне бюро. Спершу воно розмістилося у Львові в
будинку на вулиці Глинянській (сучасна Донцова . Початок становлення Каслера як архітектора відбувалося у період сецесії, коли у проектуванні будівель завжди поставало питання
синтезу різних видів мистецтва. Їх вирішували через комплексний підхід: архітектор не тільки проектував саму будівлю, але і її декор, обстановку
інтер'єру, вітражі, настінні розписи тощо. Окрім того, сецесійна будівля мислилася не як
самостійна одиниця, а як складова частина певного архітектурного ансамблю.
Фердинанд
Каслеру 1910 роках, тобто в період розквіту
сецесійного будівництва у Львові, разом з архітекторами Юзефом Авіном (Józef Awin) та Станіславом
Ольшевським (Stanisław Olszewski) спроектував ансамбль житлових будинків на вул. Марії Конопницької у 1911-1914 роках; комплексу житлових будинків на сучасній вулиці Левицького №№ 11, 11а, 15 у 1912 році спільно із Валерієм Шульманом (Walery Schulman) та ін.
У
сецесійний період своєї архітектурної творчості Фердинанд
Каслер співпрацював із скульпторами, які за його проектами виконували
оздоблення будівель. У цей час він віддавав абсолютну перевагу одному із видатних львівських
скульпторів Зиґмунтові Курчинському (Zygmunt Kurczyński, 1886-1953). Скульптури різця Курчинського оздоблюють кoлишній будинок Якуба Ґрюнера на вулиці Гнатюка 20/22 (сучасні залізничні каси), кoлишній
будинок Фінклера на розі вулиць
Бандери і
Карпінського, будинки в стилі пізньої сецесії на вулиці Чернігівській, 2, 4, вулиці Левицького,
26 тощо.
Фердинанд
Каслер одним з перших на галицьких теренах займався
залізобетонним будівництвом, що мало величезне значення з точки зору
конструктивних можливостей та надання будівлям індивідуальної форми. Був першим, хто почав споруджувати
у Львові багатоповерхові будинки — "хмарочоси". Прикладами є прибуткові будинки Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921)
та будинок на вулиці Академічній, 7 (тепер — просп. Шевченка)
збудований в 1929-1931 роках.
Перша
світова війна призупинила будівництво на теренах Галичини й привела
до руйнувань в багатьох її містах. Після війни постала проблема відновлення промислового та житлового будівництва. В
архітектурному проектуванні та будівництві на перший план висунули ідею функціональності будівлі, як основу формотворення. Тобто
функція споруди починає визначати її форму.
У
житловому будівництві розробка проектів багатоквартирного житлового
будинку, виходячи з міркувань зручностей та комфорту, розпочалася ще в період
модерну. Але в архітектурі функціоналізму 1920-1930-х років ці ідеї остаточно отримують своє логічне втілення. Прикладами функціоналізму в творчості Фердинанда
Каслера можуть бути практично усі проекти, виконані ним починаючи із середини 1920-х років.
Фердинанд Каслер був членом єврейської громади міста, у
її житті він брав активну участь: був членом Ради Єврейської
громади у Львові, багаторічним членом гуманітарного товариства "Леополіс Б'ней
Бріт". Також входив до ряду громадських та професійних організацій,
зокрема до правління "Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв в Малопольщі" (Związek dla szerzenia wyksztalczenia zawodowego wsród Żydów w Małopolsce), був членом Комітету з будівництва Дому громадської
допомоги Товариства "Притулок для бездомних" та ін. В 1922 році разом з докторами Адольфом Ротфельдом (Rothfeld) та Адою Кальмус-Райxенштейн (Ada Kalmus-Reichensteinowa), а також
меценатом і колекціонером образотворчого мистецтва
Kаролем Кацом (Karol Katz) був
обраний членом правління Кола прихильників єврейського мистецтва у
Львові (Koło miłosników Sztuki
Żydowskiej). Для єврейської громади міста він виконав декілька архітектурних проектів. За ними у Львові спорудили Будинок єврейських сиріт на пл. Данила Галицького, 4 у 1920-му році,сьогодні — районний відділ освіти, Ремісничі майстерні ім. Абрагама Коркіса у 1925-1930 роках, тепер — професійна школа № 1 на
вул. Ангеловича, 30, а також будинки для членів громади Якуба Ґрюнера (Jakób Gruener), Йони Шпрехера (Jonasz Sprecher), Юзефа Атляса (Józef Atlas), Віктора
Хаєса (Wiktor Chajes) та ін.
У
свої проекти, як й інші єврейські архітектори того часу
вводив "трансформовані єврейські орнаментальні мотиви, а також
модерністично загострені елементи мавританського та ренесансного
мистецтва" (Ю. Бірюльов)
Фердинанд
Каслер мешкав у Львові спершу на вул. Глинянській (сучасна Донцова), в будинку на сучасній вулиці Левицького, 11а, спорудженому за його проектом, а також на Левицького, 27. Помер або загинув під час німецької окупації Львова.
Час, місце та обставини смерті не відомі.
This large, three-part residential building was constructed in 1911–1912 in the Secession style, commissioned by the wealthy property owner Narbut Atlas. Its architecture seamlessly combines architectural sculptures with artistic and design elements of the Secession style, created by prominent architects Ferdynand Kassler and Walery Szulmann. It is designated as an Architectural monument under protection numbers 171-M, 172-M, and 174-M.
Колишній чиншовий будинок — частина "пасажу Феллерів" вирізняється
пишністю архітектурних форм, скульптурного декору та інтер'єрів. Спроєктований
Артуром Шлеєном та перебудований Фердинандом Каслером. Ймовірний автор
скульптур — Петро Війтович. Фасад увінчаний
алегоричними фігурами Комерції і Комунікації, персоніфікованими у образах
Евридики і Меркурія. Пам'ятка архітектури (Ох. №150-М).
Residential multiapartment building (1910–1911; architects and project co-developers: I. Kiendzierski and A. Opolski). The four-storied building attracts attention with its dynamic modelling of the façade, decorated by risalits and an erker. The basic structural element of the building is the rectangular main section (adjacent to Generala Chuprynky street), which is augmented by sidewings from the side of the courtyard. The staircase fixes the layout's central axis, and the rooms are situated along two rows. Early twentieth century Neoclassicism with elements of late Secession style architecture. The façade's upper part is decorated by coupled haut relief.
The apartment building was constructed in 1936–1937 according to the design of architect Ferdinand Kassler. The corner four-story building is one of the elite examples of Lviv residential architecture from the second half of the 1930s and a representative specimen of Functionalism. On the principal elevation, which features a setback from the property line of vul. Kotliarevskoho, a wide bay window and an entrance portal are arranged. The side and rear façades are modeled with asymmetric pier walls. A portion of the top floor is occupied by a terrace adjacent to the firewall, which forms a "broken" silhouette of the building's body. The corner of the building is accentuated by semi-circular projecting balconies. In plan, the axis of the entry hall and the staircase divides the internal area of the building in half. Foyer spaces are composed in the center of the spacious apartment sections.
Цей восьмиповерховий будинок у стилі функціоналізму є
висотною домінантою проспекту. Свого часу найвищий львівський будинок звели
1929-1931 рр. за проектом Фердинанда Касслера на замовлення підприємця-мільйонера
Йони Шпрехера. Приміщення тут орендувалися під офіси, фешенебельні крамниці,
житло. Сьогодні у будинку — Об'єднання профспілок Львівщини. Пам'ятка
архітектури (охор. №398-М).
The
four-storied building at the corner of Valova, Pidvalna, and Brativ Rohatyntsiv
streets was built in 1910–1912 under a project designed by architect Karel
Boublík. It was a residential building owned by merchant Maurycy Sprecher and
Dr Max Sprecher. Formally, it consists of two parts having different addresses
(Pidvalna street 3 and Valova street 31), but visually it is perceived as a
single two-part house. It is an architectural monument of local importance
(protection number 216). In its décor, Historicist motifs are used combining
elements of the Neo-Renaissance, Neo-Gothic and Secession styles. In the
interwar period the house on Pidvalna street 3 was owned by the Jewish
publishing union "Chwila". Now both parts of the building are occupied by
offices.
The building was built under a
project designed by Ferdynand Kassler
and Roman Feliński, noted Lviv
architects, and developed at the architectural bureau of Michał Ulam.
It is an illustrative example of a
residential townhouse, whose modern plasticity combines architectural elements and the
sculptural decoration made by Zygmunt Kurczyński. The building is an
architectural monument (protection
number 770). Now it is used for
dwelling purposes; the ground floor premises
are occupied by the City railway ticket offices for advance sale.
This four-story building was erected as a tenement house. It was constructed in 1912 according to an architectural design by Józef Awin for Aron and Hermann Nacht. A striking example of Late Secession, the building is designated as an Architectural monument of local significance (Protection No. 176-M).
The four-storied row townhouse was built in 1912–1913
under a project designed by Stanisław Olszewski, a licensed builder.
It was a residential
townhouse owned by Włodzimierz Sieradzki, a physician and a professor of the
Jan Kazimierz University. The early modernist building was constructed with the
use of reinforced concrete and was equipped with water supply, sewerage,
electricity, ventilation, and central heating. Its design combines late
Secession and Neo-Classicism motifs. It is an architectural monument
(protection number 124). Today the building is residential.
This former apartment house was adapted for an educational
establishment (a music
school for children). It was constructed
in 1876–1877, designed
by an architect Felix Księżarski. The Neo-Renaissance building was built in the center of Lviv. Due to its
style and planning layout, it is a typical example of architecture of the 1870s. The
double house number implies that after a reconstruction (1914) two
separate townhouses were
connected into one block.
Vul. Akademika Hnatiuka, 20–22 – residential building
Vul. Levytskoho, 22 – residential building
Vul. Konopnytskoi, 8 – residential building
Vul. Akademika Hnatiuka, 5–7 – a music school (former residential building)
Organizations
Polytechnic Society (Towarzystwo politechniczne)
Founded in 1876, functioned until 1939 (from 1913 known as the Polish
Polytechnic Society) — the first and leading non-governmental organization of technical
professionals in the crownland of Galicia. Combined the characteristics of a
trade union and a scientific society. Responsible for the founding of the
Industrial Museum in Lviv, the introduction to the city of electricity and the sewerage
system, etc.