Луїза ШтеренштейнID: 302

Луїза ШтеренштейнID: 302

1926-2015

Скульпторка, педагогиня та авторка пам'ятника жертвам Львівського ґетта.

Луїза Штеренштейн народилась 28 червня 1926 року в місті Ямпіль Вінницької області, у сім'ї фотографа та викладачки англійської мови. Батько Луїзи ― Йосип Штеренштейн у 1928 році заарештований та звинувачений у шпигунстві. Через рік засуджений і на 3 роки позбавлений права проживати у прикордонній зоні. Відтоді і до 1933 року сім'я Штеренштейн мешкала у місті Ізюм Харківської області. Із 1933 до 1941 років Штеренштейни проживали у Кременчуці та Полтаві. У 1941 році Луїзу разом з матір'ю евакуювали на Урал. Впродовж Другої світової війни проживали на території Марійської АРСР. 

У 1945 році вступила на факультет монументальної і декоративної скульптури Московського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Закінчила у 1951 році під керівництвом Катерини Бєлашової.

Після навчання направлена на роботу до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. До створеного у 1946 році Інституту у повоєнний період часто відправляли спеціалістів та спеціалісток з інших мистецьких осередків СРСР (здебільшого з Москви та Києва). У такий спосіб інтегровані митці та мисткині мали б посилити соцреалістичний канон у локальному мистецькому середовищі та "розірвати" зв'язок з модернізмом.

Луїза Штеренштейн провадила активну педагогічну практику: розробляла практичні курси для студентства та керувала дипломними роботами випускників інституту, які згодом стали відомими скульпторами. Серед них Володимир Бойко (співавтор меморіалу радянським військовим "Марсове поле" у Львові) та Володимир Бець (автор численних монументальних творів, у тому числі меморіальних комплексів на Тернопільщині).

Окрім викладацької справи, Штеренштейн займалась науковою діяльністю. Фокусом її теоретичних досліджень була скульптура другої половини ХХ століття у Західній Україні. У 1968 році захистила дисертацію на тему "Надгробний пам'ятник Ярославу Галану" та отримала посаду професорки кафедри скульптури.

У 1956 році стала членкинею Спілки художників УРСР. У радянській системі мистецтв спілчани та спілчанки, як правило, перебували в особливих умовах, приміром, отримували приміщення для майстерень або матеріальну допомогу. Привілеї інструменталізували контроль над творчістю членів Спілки та зобов'язували виконувати низку ідеологічних справ: брати участь в ідейно-тематичних виставках, займатись пропагандистською роботою серед студентства, узгоджувати творчі роботи та виконувати замовлення партійного керівництва.

Луїза Штеренштейн розробляла, здебільшого, проекти меморіальних комплексів, присвячених подіям Другої світової війни у Львові, Чернівецькій та Хмельницькій областях, створювала надгробну пластику та тиражну скульптуру на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. 

Активна творча та ідеологічна робота спричинили до того, що вона стала однією з небагатьох жінок, що посіла чільне місце не лише в Інституті, але й у мистецькому середовищі Львова 1950-1980-х років.

Роботи скульпторки зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, на Личаківському кладовищі та приватних колекціях.

На початку 1980-х здоров'я Штеренштейн погіршилося через хронічне захворювання, що спричинило конфліктну ситуацію між нею та керівництвом Інституту. У 1983 році її звільнили з Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. У 1990 році емігрувала до Ізраїлю.

У Львові за проектом Луїзи Штеренштейн та її сина Юліана Шмуклера (у співпраці з архітектором Василем Пліхівським) встановили у 1992 році пам'ятник жертвам Львівського ґетто. Макет пам'ятника зберігається у Національному меморіалі "Яд Вашем" в Ізраїлі. Того ж року скульпторка отримала Державну премію Ізраїлю імені Йосифа Носіковського за внесок до ізраїльської культури. У місті Кір'ят-Моцкін в Ізраїлі скульпторка створила пам'ятник п'ятьом солдатам-євреям, учасникам боротьби з нацистами (Мисько, Вісник Львівської національної академії мистецтв, 2013, №13, 468). 

Померла у 2015 році в Єрусалимі.

Works

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ


  • дисертація на тему "Надгробний пам'ятник Ярославу Галану" (1968)
  • стаття "Основи викладання скульптури на відділеннях прикладного профілю" (1971)
  • стаття "Скульптура західних областей України за Радянський період" (1971)
  • стаття "Післявоєнний період у творчості львівських скульпторів" (1976)

ПЕРЕЛІК РОБІТ


  • Пам'ятник морякам Балтійського флоту у Приморському парку в Санкт-Петербурзі (1951)
  • Портрет академіка В. Філатова (1953)
  • Портрет Й. Бокшая (1955)
  • Скульптура "За свободу Верховини" (1956)
  • Конкурсний проект пам'ятника М. Кузнєцову у Львові (1957)
  • Пам'ятник Леніну у Раві-Руській (1957)
  • Надгробок В. Абліцевої на Личаківському кладовищі (1961)
  • Скульптура "Покритка" (1961, Севастопольський художній музей ім. Михайла Крошицького)
  • Скульптура "Вірність" (1961)
  • Композиція "Скорбота" для меморіалу жертвам концтабору у Равенсбрюку (1963)
  • Скульптура "Верховинка" (1964)
  • Скульптура "Кріпосна" (1964)
  • Конкурсний проект монумента 50-ліття Радянської Армії у Львові (1967)
  • Меморіальний ансамбль у с. Грузевиця Хмельницької обл. (1968)
  • Композиція на в'їзді у м. Золочів Львівської обл. (1970) (на фото у галереї)
  • Скульптура "Червона Галичина" (1971)
  • Меморіальний комплекс у с. Кельменці Чернівецької обл. (1972)
  • В'їзд у с. Соколівка Буського р-на Львівської обл.(1972)
  • Композиція "Авіатор П. Нестеров" (1973)
  • Групова композиція для Львівського медичного інституту "Розстріл Львівських професорів" (1973)
  • Композиції для меморіального комплексу у с. Сморжів Радехівського р-на Львівської обл. (1974)
  • Фігура солдата для меморіального комплексу м. Пішні Полтавської обл. (1974)
  • Меморіальний ансамбль у с. Щуровичі, Радехівського р-на Львівської обл. (1976)
  • Скульптура грузинського скульптора Ніколадзе Г. (1980)
  • Фрагмент в'їзду у с. Івано-Франкове Львівської обл. (1981)
  • Композиція "Вічний революціонер" у проекті "Стежка Івана Франка" (1981)
  • Портрет В. Манастирського (1982)
  • Пам'ятник "Народовольцям" у Смідовичах Хабаровського краю (1986)
  • Меморіал "Жертвам Львівського гетто" (у співавторстві з Ю. Шмуклером, 1992)
  • Пам'ятник солдатам-євреям, учасниками боротьби з нацизмом у м. Кір'ят-Моцкін в Ізраїлі

Related places

  • Prosp. Chornovola – Lviv Ghetto Victims memorial

    An initiative to set up a monument to victims of the Lviv ghetto was taken by the Sholem Aleichem Society of Jewish Culture (1988). The monument was installed in 1992 under a project designed by sculptor Luiza Shterenshtein and architect Vasyl Plikhivskyi. A place near the railway bridge was chosen for its location, where the main entrance to the ghetto had been located.

    More
  • Vul. Levytskoho, 11 – residential building

    This large, three-part residential building was constructed in 1911–1912 in the Secession style, commissioned by the wealthy property owner Narbut Atlas. Its architecture seamlessly combines architectural sculptures with artistic and design elements of the Secession style, created by prominent architects Ferdynand Kassler and Walery Szulmann. It is designated as an Architectural monument under protection numbers 171-M, 172-M, and 174-M.

    More
  • Prosp. Chornovola – Lviv Ghetto Victims memorial

    Prosp. Chornovola – Lviv Ghetto Victims memorial
  • Vul. Levytskoho, 11 – residential building

    Vul. Levytskoho, 11 – residential building

Sources

  1. Архів Львівської національної академії мистецтв 1653/2-00/3206:1-123
  2. Віолета Мисько, "Подорожні нотатки" (Львів: Вісник Львівської національної академії мистецтв, 2012) 468 с.
  3. Львівська національна академія мистецтв (Київ: Логос, 2011) 252 с.
  4. Володимир Цісарик, "Львівська школа монументальної скульптури другої половини ХХ століття" (Харків: Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв, №9, 2006) 95-101 с.

Citation

Олена Мартинчук. "Луїза Штеренштейн". Lviv Interactive (Center for Urban History, 2026). URL: https://lia.lvivcenter.org/en/persons/luisa-sterenstein/

Author: Олена Мартинчук