Луїза ШтеренштейнID: 302

Луїза ШтеренштейнID: 302

1926-2015

Скульпторка, педагогиня та авторка пам'ятника жертвам Львівського ґетта.

Луїза Штеренштейн народилась 28 червня 1926 року в місті Ямпіль Вінницької області, у сім'ї фотографа та викладачки англійської мови. Батько Луїзи ― Йосип Штеренштейн у 1928 році заарештований та звинувачений у шпигунстві. Через рік засуджений і на 3 роки позбавлений права проживати у прикордонній зоні. Відтоді і до 1933 року сім'я Штеренштейн мешкала у місті Ізюм Харківської області. Із 1933 до 1941 років Штеренштейни проживали у Кременчуці та Полтаві. У 1941 році Луїзу разом з матір'ю евакуювали на Урал. Впродовж Другої світової війни проживали на території Марійської АРСР. 

У 1945 році вступила на факультет монументальної і декоративної скульптури Московського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Закінчила у 1951 році під керівництвом Катерини Бєлашової.

Після навчання направлена на роботу до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. До створеного у 1946 році Інституту у повоєнний період часто відправляли спеціалістів та спеціалісток з інших мистецьких осередків СРСР (здебільшого з Москви та Києва). У такий спосіб інтегровані митці та мисткині мали б посилити соцреалістичний канон у локальному мистецькому середовищі та "розірвати" зв'язок з модернізмом.

Луїза Штеренштейн провадила активну педагогічну практику: розробляла практичні курси для студентства та керувала дипломними роботами випускників інституту, які згодом стали відомими скульпторами. Серед них Володимир Бойко (співавтор меморіалу радянським військовим "Марсове поле" у Львові) та Володимир Бець (автор численних монументальних творів, у тому числі меморіальних комплексів на Тернопільщині).

Окрім викладацької справи, Штеренштейн займалась науковою діяльністю. Фокусом її теоретичних досліджень була скульптура другої половини ХХ століття у Західній Україні. У 1968 році захистила дисертацію на тему "Надгробний пам'ятник Ярославу Галану" та отримала посаду професорки кафедри скульптури.

У 1956 році стала членкинею Спілки художників УРСР. У радянській системі мистецтв спілчани та спілчанки, як правило, перебували в особливих умовах, приміром, отримували приміщення для майстерень або матеріальну допомогу. Привілеї інструменталізували контроль над творчістю членів Спілки та зобов'язували виконувати низку ідеологічних справ: брати участь в ідейно-тематичних виставках, займатись пропагандистською роботою серед студентства, узгоджувати творчі роботи та виконувати замовлення партійного керівництва.

Луїза Штеренштейн розробляла, здебільшого, проекти меморіальних комплексів, присвячених подіям Другої світової війни у Львові, Чернівецькій та Хмельницькій областях, створювала надгробну пластику та тиражну скульптуру на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. 

Активна творча та ідеологічна робота спричинили до того, що вона стала однією з небагатьох жінок, що посіла чільне місце не лише в Інституті, але й у мистецькому середовищі Львова 1950-1980-х років.

Роботи скульпторки зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, на Личаківському кладовищі та приватних колекціях.

На початку 1980-х здоров'я Штеренштейн погіршилося через хронічне захворювання, що спричинило конфліктну ситуацію між нею та керівництвом Інституту. У 1983 році її звільнили з Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. У 1990 році емігрувала до Ізраїлю.

У Львові за проектом Луїзи Штеренштейн та її сина Юліана Шмуклера (у співпраці з архітектором Василем Пліхівським) встановили у 1992 році пам'ятник жертвам Львівського ґетто. Макет пам'ятника зберігається у Національному меморіалі "Яд Вашем" в Ізраїлі. Того ж року скульпторка отримала Державну премію Ізраїлю імені Йосифа Носіковського за внесок до ізраїльської культури. У місті Кір'ят-Моцкін в Ізраїлі скульпторка створила пам'ятник п'ятьом солдатам-євреям, учасникам боротьби з нацистами (Мисько, Вісник Львівської національної академії мистецтв, 2013, №13, 468). 

Померла у 2015 році в Єрусалимі.

Works

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

• дисертація на тему "Надгробний пам'ятник Ярославу Галану" (1968)
• стаття "Основи викладання скульптури на відділеннях прикладного профілю" (1971)
• стаття "Скульптура західних областей України за Радянський період" (1971)
• стаття "Післявоєнний період у творчості львівських скульпторів" (1976)

ПЕРЕЛІК РОБІТ

• Пам'ятник морякам Балтійського флоту у Приморському парку в Санкт-Петербурзі (1951)
• Портрет академіка В. Філатова (1953)
• Портрет Й. Бокшая (1955)
• Скульптура "За свободу Верховини" (1956)
• Конкурсний проект пам'ятника М. Кузнєцову у Львові (1957)
• Пам'ятник Леніну у Раві-Руській (1957)
• Надгробок В. Абліцевої на Личаківському кладовищі (1961)
• Скульптура "Покритка" (1961, Севастопольський художній музей ім. Михайла Крошицького)
• Скульптура "Вірність" (1961)
• Композиція "Скорбота" для меморіалу жертвам концтабору у Равенсбрюку (1963)
• Скульптура "Верховинка" (1964)
• Скульптура "Кріпосна" (1964)
• Конкурсний проект монумента 50-ліття Радянської Армії у Львові (1967)
• Меморіальний ансамбль у с. Грузевиця Хмельницької обл. (1968)
• Композиція на в'їзді у м. Золочів Львівської обл. (1970) (на фото у галереї)
• Скульптура "Червона Галичина" (1971)
• Меморіальний комплекс у с. Кельменці Чернівецької обл. (1972)
• В'їзд у с. Соколівка Буського р-на Львівської обл.(1972)
• Композиція "Авіатор П. Нестеров" (1973)
• Групова композиція для Львівського медичного інституту "Розстріл Львівських професорів" (1973)
• Композиції для меморіального комплексу у с. Сморжів Радехівського р-на Львівської обл. (1974)
• Фігура солдата для меморіального комплексу м. Пішні Полтавської обл. (1974)
• Меморіальний ансамбль у с. Щуровичі, Радехівського р-на Львівської обл. (1976)
• Скульптура грузинського скульптора Ніколадзе Г. (1980)
• Фрагмент в'їзду у с. Івано-Франкове Львівської обл. (1981)
• Композиція "Вічний революціонер" у проекті "Стежка Івана Франка" (1981)
• Портрет В. Манастирського (1982)
• Пам'ятник "Народовольцям" у Смідовичах Хабаровського краю (1986)
• Меморіал "Жертвам Львівського гетто" (у співавторстві з Ю. Шмуклером, 1992)
• Пам'ятник солдатам-євреям, учасниками боротьби з нацизмом у м. Кір'ят-Моцкін в Ізраїлі

Sources