100-та і 120-та річниці Конституції 3 травня (1891, 1911) ID: 26

W 1899 r. Komitet Budowy Pomnika Adama Mickiewicza we Lwowie ogłosił konkurs na projekt pomnika. Zwycięzcą konkursu został rzeźbiarz Antoni Popiel. Miejscem pod budowę wybrano Plac Mariacki. Budowa pomnika rozpoczęła się pod koniec 1903 r. pod przewodnictwiem architektów Alfreda Zacharewicza i Józefa Sosnowskiego. 29 października 1904 r. odbyło się uroczyste otwarcie pomnika.

Найбільший стадіон Львова кінця ХІХ ст. був побудований для польського спортивного товариства "Сокіл" у 1898 році. Біля стадіону стояв критий дерев'яний манеж для кінного спорту, споруджений за проектом архітектора-будівничого Івана Левинського у закопанському стилі. Пізніше, у міжвоєнний період, його перебудували на мурований цегляний будинок для спортивних вправ. Комплекс включає стадіон, палац спорту, майданчики для ігрових видів спорту і сектор для метань. Споруджений у 1950–80-х рр. на місці давнього фільварку Цетнерівка. Межує з рекреаційною зоною парку Погулянка, територією студентських гуртожитків, Пагорбом Слави та Личаківським цвинтарем. Сьогодні це один із корпусів Львівського університету фізичної культури. Стадіон отримав нове ім'я — "Скіф".

Своєю назвою парк завдячує високому вмісту заліза у місцевій джерельній воді. Розміщений між сучасними вулицями Стуса, Мушака і Мишуги на мальовничих схилах яру. Початки популярності цієї місцевості як відпочинкової сягають 1830-х рр., а міський парк заклали тут у 1905 р. за проектом Арнольда Рьорінґа. Основним компонентом його деревостану є бук.

Парк розміщений між вулицями Листопадового Чину і Крушельницької, на схилі одного з пагорбів Львівської височини. Його територіальною основою були ґрунти приміського єзуїтського фільварку (звідси походить історична назва "Єзуїтський сад"). Наприкінці ХVІІІ ст. імператор Йосиф ІІ подарував його львівським міщанам для облаштування муніципального парку. 1855 р. перепланований Карлом Бауером.