Sychów: makrohistoria mikroosiedla ID: 63

Колишній костел Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі збудований у 1910 році у формі невеличкої каплиці коштом сихівських парафіян. У 1912—1913 рр. у Сихові було засновано парафіяльну експозитуру, до якої увійшло також село Пасіки-Зубрицькі. У 1927 році сихівська експозитура отримала статус парафії у межах Львівського заміського деканату. У 1936 році на кошти парафіян, чисельність яких збільшилась до 14 сотень, було здійснено перебудову сихівської каплиці за проектом архітектора Анджея Фридецького (Andrzej Frydecki), розширюючи її до розмірів костелу. Колишня каплиця стала пресбітерієм сучасної святині. На початку 1990-х рр. він став греко-католицькою церквою св. Архангела Михаїла.

Дерев'яна церква Пресвятої Трійці була споруджена у XVII ст. у селі Сихів (1683). У кадастрі 1850 р. згадуються сама церква, невелика дзвіниця та прилеглий цвинтар. Церкву відремонтували у 1875 р. та капітально відреставрували у 1932–1933 рр., коли під неї підвели новий кам'яний фундамент. Парох Андрій Іщак (1887–1941), пізніше беатифікований Папою Іваном Павлом II, був убитий радянськими солдатами неподалік від церкви. Він похований на церковному цвинтарі. У 1969 р. під керівництвом Богдана Кендзьорського проведено реставрацію. Церква діяла до 1960-х рр., коли її закрили та перетворили на музей. Місцеві мешканці Сихова знову відкрили її у 1990 р. як греко-католицький храм, а в 1994 р. було відреставровано внутрішній розпис.

Будівля дитячої поліклініки, розрахована на 480 відвідувань за зміну, розташована у районі масової житлової забудови Сихів на просп. Червоної Калини. Будівництво поліклініки почалось у 1981 р. і здійснювалось на основі типового проекту, адаптованого інженерами конструктивно-проектної майстерні №1. Головний архітектор проекту – С. Н. Нівін, керівник групи – Є. А. Мінкова. Стиль будівлі – модернізм.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці розташований у центрі найбільшого соціалістичного житлового району Львова – Сихова – і є головною іконічною спорудою, яка формує його образ. Споруда збудована за проектом канадського арх. укр. походження Радослава Жука. Будівництво храму відбувалося з 1995-го до 2001 р. Сьогодні він є однією з найвизначніших сакральних споруд, збудованих в Україні після здобуття незалежності. У споруді прочитується візантійська традиція, трактована на сучасний лад.

Будівля кінотеатру ім. Довженка розташована у загальному громадському центрі житлового району Сихів. Вона була збудована у 1987 р. за індивідуальним проектом, який базується на типовій функціональній схемі. Проект був розроблений авторською групою, у склад якої увійшли арх. Анатолій Ващак, Василь Каменщик, Євгенія Мінкова та конструктори М. Бачинський, Ю. Хробак. За стильовими ознаками будівля належить до модернізму.

Будівля громадсько-торгового центру “Зубра-центр” розташована у третьому містобудівному комплексі житлового району Сихів, мікрорайоні №22, у кінці одної з головних магістральних вулиць Сихова – просп. Червоної Калини. Будівля була збудована у 1994 р. за індивідуальним проектом, розробленим групою архітекторів (Василь Каменщик, Анатолій Ващак, Євгенія Мінкова), а також частково – В. Б. Пяшко, В. П. Мар’єва. За стильовими ознаками будівля належить до пізнього модернізму.

Житловий 15-поверховий будинок за адресою вул. В. Чукаріна, 1б є частиною постсоціалістичного комплексного містобудівного утворення – району масової житлової забудови Сихів у Львові. Будинок збудований за індивідуальним проектом повторного застосування. На основі цього ж проекту з деякими модифікаціями на Сихові було збудовано низку 15-поверхових будинків. Їхнє зведення почалось у сер. 1980-х рр. Акцентні будинки розташовані на головних візуальних осях району та маркують важливі функціональні вузли, за стильовими ознаками належать до модернізму. Індивідуальний проект був розроблений львівською Конструкторсько-проектною майстернею №1, головний архітектор проекту – Олександр Базюк.

Будівля дому молитви ХВЄ "Голгофа" розташована у припарковій зоні соціалістичного житлового району Сихів у Львові. Частину споруди займає богословська семінарія. Спорудження відбувалося з 1990-го до 2006 року за сприяння діаспори, проте урочисте відкриття відбулося у жовтні 2012 року. На сьогодні будівля молитовного дому та семінарії є одним із найбільших духовних закладів у Західному регіоні. Проект молитовного дому розробили Іван Коваленко та Г. Калінін.

СШ №84 на вул. Зубрівській, 30 була збудована у 1982 році. Вона разом зі ще однією школою та дитячим садком формує ядро мікрорайону М12, який є частиною району масової житлової забудови Сихів. Будівля зведена за типовим проектом №222-1-278, який було частково змінено. До школи прибудований плавальний басейн, поєднаний з головною будівлею "теплим" переходом. Сьогодні у школі навчаються 25 класів при максимальній місткості школи — 30 класів. Школа є активним культурним центром мікрорайону. Будівля збудована за принципами індустріального типологізму, за стильовими ознаками належить до модернізму.

Будинок за адресою вул. М. Драгана, 12, 14, 16 — типовий великопанельний житловий будинок мікрорайону №18 соціалістичного житлового району Сихів у Львові. Він формально складається з трьох частин, за кожною з яких закріплений окремий номер. Будинок належить до другої черги будівництва житлового району, а саме його південної частини — Сихів-ІІ, спорудження якої почалася у 1986 році. Він збудований за принципами індустріального типологізму, за стильовими ознаками належить до модернізму.