Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури НУ "Львівська Політехніка" (колишній Палац мистецтв) ID: 1958

Колишній Палац мистецтв був розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 року. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона (Franciszek Skowron). В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki). У 1950–1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського (Jan Bagieński). У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох.№ М-1647).

History

Т. зв. Палац мистецтв, побудований за проектом архітектора Францішка Сковрона (Skowron) у 1892–1894 рр., був найбільшим мурованим будинком у комплексі експозиції Крайової виставки 1894 року у Стрийському парку (ДАЛО 2/4/1098; Львів, 1999, 307; Lwów, 2001, 185; Jaworski, 168).

В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki) (ДАЛО 2/4/1098:1, 2). Будівельними роботами керували Станіслав Холонєвський (Chołoniewski) та Владислав Ґодовський (Godowski) (Jaworski, 168).

Під час виставки у палаці були представлені праці промислових шкіл. Тут демонстрували також роботи архітектора Юліана Захарєвича (Zachariewicz).

У міжвоєнний період Палац виконував і спортивну функцію: тут були розташовані криті тенісні корти — виняткове явище для цього часу (Dziennik Lwowski). На цих кортах розігрувалися нагороди різних турнірів, сюди приїжджали гості з Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Чехословаччини, Литви, Латвії, Естонії. З ними гідно конкурували львів'яни Вацлав і Мечислав Кухарі, Любомир Чайковський, Сиґизмунд Крушнівський, Марко Дробот, Амвросій Ганин.

У 1950–1952 рр. Палац мистецтв перебудовано на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом архітектора Яна Багєнського (Bagieński) (Енциклопедія, 2007, 140-141). Тепер тут міститься тренувальна база кафедри фізичної культури Національного університету "Львівська політехніка".

Architecture

Палац мистецтв, хоч і є показовою пам'яткою архітектури історизму, має стильові ознаки неоренесансу. Це видовжений у плані будинок, з вищою центральною частиною і бічними ризалітами, увінчаними невеликими куполами. 

Фронтон будівлі оздоблюють скульптури авторства Юліана Марковського (група "Мистецтво" над порталом), Антонія Попєля (Popiel) (алегоричні фігури "Скульптура", "Образотворче мистецтво") і Тадеуша Блотніцького (Błotnicki) (сфінкси перед входом). 

Функціональне вирішення будинку та освітлення верхнім світлом дозволило створити простору експозицію для творів мистецтва. 

Будинок зберігся дотепер майже у первісному вигляді, однак колись його центральна частина була нижчою і не мала купола. За Палацом мистецтв розташована оглядова тераса, з якої відкривався мальовничий вигляд на всю околицю. 

У 1950–1952 рр. об'єкт був перебудований на спорткомплекс за проектом архітектора Яна Багєнського (Bagieński) (Енциклопедія, 2007, 140-141). 

Зараз у ньому є плавальний басейн та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо, самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та інших спортивних дисциплін.

People

Ян Багєнський (Jan Bagieński) — архітектор.
Тадеуш Блотницький (Tadeusz Błotnicki) — скульптор.
Владислав Ґодовський (Władysław Godowski) — архітектор.
Юліан Захарєвич (Julian Zachariewicz) — архітектор.
Міхал Лужецький (Michał Łużecki) — архітектор.
Юліан Марковський — скульптор.
Григорій Пежанський — архітектор.
Антоній Попєль (Antoni Popiel) — скульптор.
Францішек Cковрон (Franciszek Skowron) — архітектор.
Станіслав Холонєвський (Stanisław Chołoniewski) — архітектор.

Organizations

• 

Sources