Антоній ПопельID: 42

Антоній ПопельID: 42

1865-1910

Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Антоній Сулима Попель (Antoni Sulima Popіel) (1865 р., Щакова?*, Польща – 1910 р., Львів) – скульптор, педагог. Брат живописця Тадеуша Попеля (1863 р., Щуцін?*, Польща – 1913 р., Краків).

Навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв (1882–1885), потім у Віденській академії мистецтв (1885–1888). З 1888 р. жив у Львові та працював викладачем малювання і скульптури у Львівській політехніці. У Львові мав студію, де отримали певні навички моделювання його учні Казимира Малачинська-Пайздерська (Kazimiera Małaczyńska-Pajzderska), Люна Дрекслер (Luna Amalia Drexler), Михайло Паращук та ін. Михайла Паращука скульптор пізніше залучив до співпраці під час виконання пам'ятника Адамові Міцкевичу (Adam Mickiewicz) у Львові, виготовленні орнаментального декору при спорудженні Музею художнього промислу (1898–1903) тощо.

Антоній Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Цей період в історії мистецтва Львова був позначений переходом від мистецтва історизму з досить характерним для нього академізмом до різноманітних напрямків нового мистецтва. Навчання у Віденській академії мистецтв сприяло виробленню у скульптора індивідуальної пластичної мови, що мала багато спільного зі стилістикою віденського академізму. Одночасно в його роботах можна прослідкувати і елементи неостилів ХІХ ст., і елементи модернізму поч. ХХ ст.

Працював у жанрах меморіальної, монументальної, портретної, іноді – релігійної пластики. За двадцять з лишком років життя у Львові Антоній Попель створив велику кількість скульптур, більшість з яких, на щастя, і нині прикрашають історичні місця Львова і фасади будинків.

Беручи участь в оздобленні багатьох солідних львівських споруд, він співпрацював не тільки з архітекторами, але й з іншими львівськими скульпторами. Наприклад, з Леонардом Марконі (Leonard Marconi) (1835–1899), за проектами або моделями якого він виконав алегоричні скульптури для готелю "Жорж". За проектом Леонарда Марконі (з доповненнями Юзефа Каєтана Яновського (Józef Kajetan Janowski)) арх.-буд. Едмунд Жихович (Edmund Żychowicz) у 1898–1904 рр. спорудив будівлю Промислового музею. Первісно споруда була декорована скульптурами роботи Петра Войтовича (Piotr Wójtowycz) та Антонія Попеля. Але 1952 р., у зв'язку з переобладнанням будинку під Музей В. І. Леніна, скульптури на фасаді були знищені. Лише в інтер'єрі збереглася стінна орнаментика, що була виконана Попелем та Михайлом Паращуком. За проектом Леонарда Марконі Попель також створив пам'ятники Тадеушу Костюшку (Tadeusz Kościuszko) у Вашингтоні та Кракові.

Серед знакових львівських споруд поч. ХХ ст., в будівництві та оздобленні яких була залучена велика кількість митців, стали Великий міський театр (1895–1900 рр., арх. Зиґмунт Ґорґолевський (Zygmunt Gorgolewski)) та Львівський залізничний вокзал (1902–1904 рр., проект Владислава Садловського (Władysław Sadłowski)). У скульптурному оздобленні цих споруд Антонію Попелю належить одна з провідних ролей.

Значне місце в творчості скульптора займала монументальна пластика. Найбільш відомою його роботою в цьому жанрі став пам'ятник Адаму Міцкевичу (1904) у Львові. До 1945 р. перед головним входом до колишнього міського казино (просп. Шевченка, 13, 1874 р., арх. Людвік Вежбицький (Ludwik Wierzbicki)) стояв пам’ятник польському поету Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski) роботи Попеля, який був відкритий у 1901 р. Антоній Попель був також автором пам'ятника письменнику Юзефу Коженьовському (Józef Korzeniowski) у Бродах Львівської області.

З монументальною пластикою у творчості скульптора була тісно пов'язана пластика портретна. Він створив велику кількість скульптурних портретів, про що свідчать каталоги мистецьких виставок, публікації в періодиці, інвентарні матеріали музеїв, зокрема Львівської галереї мистецтв.

1901 р. громадою міста, як один із провідних скульпторів Львова, був обраний членом Комітету з будівництва костелу св. Єлизавети (Ельжбети) у Львові.

1902 р. Антоній Попель за проектом арх. Владислава Ґодовського (Władysław Godowski) збудував для себе віллу на вул. Ісаковича, 6 (нині – вул. Горбачевського), яка була перебудована в 1930-х рр.

Похований на Личаківському кладовищі у Львові на полі №57.

* Питання про місце народження братів Попелів залишається відкритим, адже населені пункти Щакова та Щуцін, які в польських довідкових джерелах фігурують як місце їхнього народження, відсутні на мапі Польщі. Хоча існує містечко Щучин на північному заході Польщі неподалік від кордону з Білоруссю.

Works

Роботи у Львові

1894 р. – скульптурне оздоблення Палацу Мистецтв у Стрийському парку (арх. Францішек Сковрон (Franciszek Skowron)), тепер – спортивний корпус НУ "Львівська політехніка".
1896 р. – скульптури левів та фігура "Юстиція" в інтер’єрі колишнього Палацу Справедливості для Вищого Галицького суду (корпус №19 НУ "Львівська політехніка") на вул. Князя Романа, 1/3 (1891–1895 рр., арх. Францішек Сковрон).
1895-1900 рр. – "Радощі і страждання життя" – алегорична скульптурна композиція з 10-ти фігур на фронтоні Великого міського театру (арх. Зиґмунт Ґорґолевський) розміром 4,2х20 м із фігурами майже триметрової висоти та алегорична скульптура "Комедії" в лівій ніші головного фасаду театру; участь у виконанні фігур муз, що оздоблюють аттик.
1898-1900 рр. – Фонтан із мармуровою фігурою оголеної німфи при вході до Пасажу Міколяша (кол. торгова галерея між вул. Коперника та Крутою (М. Вороного), за проектом Альфреда Захаревича (Alfred Zachariewicz) та Івана Левинського). Не зберігся.
1901 р. – Алегоричні скульптури "Європи", "Азії", "Америки" і "Африки", а також рельєф св. Георгія на фронтоні готелю "Жорж" (1901 р., архітектурно-будівельна фірма Івана Левинського та Юліана Цибульського за проектом віденських арх. Германа Гельмера (Hermann Helmer) та Фердинанда Фельнера (Ferdinand Fellner)).
1901 р. – пам'ятник польському поету Корнелю Уєйському перед будинком колишнього міського казино на просп. Шевченка, 13 (1874 р., арх. Людвік Вежбицький). Перевезений до Щеціна.
1895-1903 рр. – Скульптурне оздоблення колишнього будинку Крайового банку (арх. Юліан Цибульський), тепер будинок Інституту фізичної культури на розі вул. Костюшка, 11 та пл. Григоренка, 2.
1898-1904 рр. – Скульптура на фасаді Промислового музею (арх. Едмунд Жихович; нині – один із корпусів Національного музею українського мистецтва). Знищена в 1952 р.
1902-1904 рр. – Алегоричні постаті "Торгівля" і "Промисловість" у нішах обабіч порталу Головного залізничного вокзалу (за проектом Владислава Садловського).
1903 р. – бюст Мавриція Лазаруса в інтер’єрі єврейського шпиталю на вул. Раппапорта.
1904 р. – епітафія Леона (Leon) та Ядвіги Сапігів (Jadwiga Sapieha) у мармурі та бронзі в стилі необароко біля головного вівтаря Латинського катедрального костелу.
Поч. ХХ ст. – Кам'яний герб над входом до будинку друкарні Ставропігійського інституту на вул. Федорова, 9 (поч. ХХ ст.).

Related places

  • Вул. Івана Федоровича, 9 – Друкарня поліграфічного училища

    Колишня друкарня Ставропігійського Братства (1580-і рр.; 1794; 1904). Стиль будівлі – ренесанс, бароко. Протягом ХІХ-ХХ ст. неодноразово перебудовувався. Частково збережена планувальна структура давньої друкарні. Сьогодні (2009 p.) –друкарня Львівського поліграфічного училища.

    More
  • Pl. Katedralna, 1 – Cathedral of the Assumption of the Virgin Mary

    The Cathedral is the only object of Gothic architecture in Lviv, preserved in its integrity. Its tower, along with the City Hall, the Kornyakt tower, and the bell tower of the former Bernardine church are symbols of the city, dominating in the panorama of its central part. At present this is the Roman Catholic Arch-Cathedral of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, also known as the Metropolitan Basilica, an architectural monument of national significance (protection number 316/0).

    More
  • Vul. Kniazia Romana, 1–3 – building of Lviv Polytechnic National University (former "Palace of Justice")

    The former Regional Court building — the "Palace of Justice" (1891–1895, architect Franciszek Skowron). This monumental building in the central part of the city finished with a pediment featuring a balustrade and an attic sculptural group (1893, sculptor Leonard Marconi). The northern vestibule is adorned with an allegorical sculpture symbolizing justice (1896, sculptor Antoni Popiel). The second-floor hall is decorated with plasterwork ornamentation and wall paintings by artists of the Jan Matejko school. The building's style is Historicism, utilizing Neorenaissance and Neobaroque forms. Its principal (western) elevation faces Kniazia Romana Street, while its side (northern) elevation faces Halytska Square. Today (2009), it serves as building No. 19 of Lviv Polytechnic National University.

    More
  • Prosp. Svobody, 28 – Lviv Opera house

    The Lviv State Academic Opera and Ballet Theater was built in 1897–1900 under a project designed by architect Zygmunt Gorgolewski. The building is erected in historicist style and influenced by the so-called Vienna Neo-Renaissance. The monumental theater building has occupied a key position in the architectural ensemble of the city's main avenue created in the late 19th – early 20th century.

    More
  • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

    Колишній будинок Промислового Музею (1898–1904, арх. Юзеф Каєтан Яновський, арх. Євген Весоловський, ск. Леонард Марконі). Стиль будівлі — пізній історизм (неоренесанс). Інтер'єр відзначається багатством ліпного декору (ск. Антон Попель). До 1940 року тут містилася Національна галерея м. Львова та Товариство приятелів мистецтва. В 1952 році будівля адаптована під музей В. І. Леніна. Тоді були знищені скульптури та рельєфи на головному фасаді, виконані скульпторами Петром Війтовичем та Антоном Попелем. Сьогодні (2009 p.) — будинок Національного музею у Львові.

    More
  • Prosp. Shevchenka – former monument to Kornel Ujejski

    The monument to Kornel Ujejski, "the last great poet of the Romantic era," was installed on the initiative of the Literary and Artistic Circle near the City Casino in 1901. It was made by sculptor Antony Popiel. After the Second World War the monument was transported to Szczecin (Poland).

    More
  • Prosp. Svobody

    Svobody Boulevard (prospekt Svobody) is the main street of Lviv. From the mid-nineteenth century it consisted of two streets, known as Untere/Obere Karl Ludwig Straße or, in Polish, Karola Ludwika wyższa/niższa ("Lower/Upper Karl Ludwig Street"). In 1871 the Obere Karl Ludwig Straße was renamed Hetmańska, in honor of the Great Crown Hetman Stanisław Jabłonowski, whose monument had been erected there in 1859. Obere Karl Ludwig Straße became simply Karl Ludwig Straße/Karola Ludwika, until 1919, when it was renamed Legionów ("Legions"). The bed of the river Poltva was driven underground in 1887, under supervision of engineer Wacław Ibański. In 1940 Hetmańska nad Legionów Streets became part of the single Pershoho Travnia ("First of May") Street. In 1941 the street was first divided into Opernstrasse and Museumstrasse, and later joined under the name of Adolf Hitler Platz/Ring. In 1944 the street's name went back to Pershoho Travnia. Later it was renamed Lenina Boulevard. In 1991 it was renamed Svobody Boulevard.

    More
  • Vul. Teatralna, 13 – St. Peter and Paul Church (former Jesuit Church)

    The Jesuit church is located in the historic center of Lviv, near the former western side of the town fortifications. This is one of the biggest churches of the city, an example of a baroque and Renaissance basilica built upon the pattern of the Il Gesù church in Rome by well-known architects, sculptors, carvers and painters. According to the resolution of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR number 970 dated 23 August 1963, the Jesuit church was entered in the National list of monuments under protection number 338.

    More
  • Vul. Horbachevskoho, 6 – villa (no longer exists)

    This former individual house with an art studio was constructed between 1901 and 1902 according to a design by Ivan Levynskyi's bureau. The property functioned as a villa-studio for the sculptor Antoni Popiel. It was designed as a detached building, the architecture of which was distinguished by the expressive modeling of its avant-corps and roof silhouette. The compositional dominant was the spacious sculptor's studio, with a block oriented diagonally relative to the main wing. This villa is one of the structures in the Kastelivka neighborhood that has not survived to the present day.

    More
  • Pl. Mitskevycha, 1 – "George" Hotel

    "George" Hotel (1899–1901, architects H. Helmer and F. Fellner; 1932 — remodeling of part of the premises, architect Tadeusz Wróbel; pl. Mitskevycha). Late Historicism (Neorenaissance, Neobaroque, Neoempire), Secession elements, Art Deco (1930s interiors). A monumental building in the city center. The principal elevation is accented along its central axis by an avant-corps featuring the main entrance and an attic wall crowned with a "St. George" relief; in the niches of the side façades are allegorical figures of the four continents (sculpted by Leonard Marconi and Antoni Popiel). Many famous personalities stayed at the hotel. In 1848, during the Spring of Nations, celebratory banquets were held here. In 1910–1912, Alfred Altenberg's bookstore operated in the hotel, followed in 1912–1920 by the publishing union "H. Altenberg, H. Seyfarth, E. Wende and Co.". In 1940, the hotel was renamed "Lviv", and from 1945 to 1995, it was called "Intourist".

    More
  • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

    Будинок, розміщений між просп. Шевченка та вул. Нижанківського, було споруджено для Міського казино в 1874-1876 рр. за проектом архітектора Філіпа Покутинського та інженера Людвіка Вєжбицького. Він є зразком архітектури історизму (італійського неоренесансу); пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 402-М). Від 2009 р. тут функціонує Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.

    More
  • Pl. Dvirtseva, 1 – central railway station

    Lviv Central Railway Station building (1901–1904, architect Władysław Sadłowski — general design; Alfred Zachariewicz and Tadeusz Obmiński — interiors; engineering group led by Ludwik Wierzbicki — structural engineering; 1921–1922 — addition of the second floor; 1946–1951 — reconstruction with interior renovation). The architectural style is Secessionist with Neorenaissance elements. The train shed was designed by a group of railway engineers led by L. Wierzbicki; in 1946 — reconstructed; 2000–2001 — restored). The Lviv main station complex stands as a prime example of a monumental architectural structure designed at the turn of the twentieth century.

    More
  • Pl. Mitskevycha – monument to Adam Mickiewicz

    The monument to the national Polish poet was opened on 30 October 1904. Its construction was carried out from late 1903 under the supervision of Alfred Zachariewicz and Józef Sosnowski. The author of the project, who won an architectural competition, was Antoni Popiel, a famous sculptor. Earlier, there was a figure of the Virgin Mary on its place.

    More
  • Pl. Kropyvnytskoho, 1 – The SS. Olha and Elizabeth (former St. Elizabeth) church

    A Neo-Gothic church, noted for its high towers and pointed spires, is one of  Lviv's trademarks. It  was designed by architect Teodor Talowski. Well-known architects, sculptors and painters took part in the construction of this church. According to the resolution of the Lviv regional executive committee number 130 dated 26 February 1980, the church was entered into the local register of monuments under protection number 146. In 1991 the church was handed over to the local Greek Catholic community.

    More
  • Vul. Mechnikova – Lychakivskyi (Lychakiv) cemetery

    Lychakivsky (Lychakiv) cemetery is situated close to Mechnykova street; its territory occupies the Lychakiv plateau and its vicinities. As for today, this is the oldest preserved cemetery in Lviv which was officially opened in 1786. It is one of the best known European necropolises containing a lot of artistic monuments. The cemetery has been declared a historical, archaeological and artistic monument of national significance. There one can see the graves of many prominent persons, military burial places belonging to the times of the First and Second World Wars etc.

    More
  • Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури НУ "Львівська Політехніка" (колишній Палац мистецтв)

    Колишній Палац мистецтв був розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 року. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона (Franciszek Skowron). В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki). У 1950–1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського (Jan Bagieński). У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох.№ М-1647).

    More
  • Vul. Kostiushka, 11 – Lviv State University of Physical Culture

    The former Regional Bank building (currently — the main building of the Lviv State University of Physical Culture; 1895–1903, architect –– J. Cybulski). The style of the building is Historicism (Neorenaissance). The building is situated on the corner of vul. Kostiushka and pl. Hryhorenka, and features a V-shaped configuration in plan.

    More
  • Vul. Rappaporta, 8 – hospital building

    The building of former Jewish hospital was designed by architect Kazimierz Mokłowski and constructed in 1898–1901. The construction costs were covered by Maurycy Lazarus's foundation. The building is located in the northwestern part of the city, on a slope. It is a monumental free-standing structure dominating both vul. Rappaporta and vul. Leontovycha, its design features Historicist Moorish Revival style. In 1902 a brick fence surrounding its territory was constructed, this project was designed by architect Władysław Hodowski. Today the building is used by the Maternity Department of the 3rd Municipal Clinical Hospital.

    More
  • Вул. Івана Федоровича, 9 – Друкарня поліграфічного училища

    Вул. Івана Федоровича, 9 – Друкарня поліграфічного училища
  • Pl. Katedralna, 1 – Cathedral of the Assumption of the Virgin Mary

    Pl. Katedralna, 1 – Cathedral of the Assumption of the Virgin Mary
  • Vul. Kniazia Romana, 1–3 – building of Lviv Polytechnic National University (former "Palace of Justice")

    Vul. Kniazia Romana, 1–3 – building of Lviv Polytechnic National University (former "Palace of Justice")
  • Prosp. Svobody, 28 – Lviv Opera house

    Prosp. Svobody, 28 – Lviv Opera house
  • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

    Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького
  • Prosp. Shevchenka – former monument to Kornel Ujejski

    Prosp. Shevchenka – former monument to Kornel Ujejski
  • Prosp. Svobody

    Prosp. Svobody
  • Vul. Teatralna, 13 – St. Peter and Paul Church (former Jesuit Church)

    Vul. Teatralna, 13 – St. Peter and Paul Church (former Jesuit Church)
  • Vul. Horbachevskoho, 6 – villa (no longer exists)

    Vul. Horbachevskoho, 6 – villa (no longer exists)
  • Pl. Mitskevycha, 1 – "George" Hotel

    Pl. Mitskevycha, 1 – "George" Hotel
  • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

    Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)
  • Pl. Dvirtseva, 1 – central railway station

    Pl. Dvirtseva, 1 – central railway station
  • Pl. Mitskevycha – monument to Adam Mickiewicz

    Pl. Mitskevycha – monument to Adam Mickiewicz
  • Pl. Kropyvnytskoho, 1 – The SS. Olha and Elizabeth (former St. Elizabeth) church

    Pl. Kropyvnytskoho, 1 – The SS. Olha and Elizabeth (former St. Elizabeth) church
  • Vul. Mechnikova – Lychakivskyi (Lychakiv) cemetery

    Vul. Mechnikova – Lychakivskyi (Lychakiv) cemetery
  • Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури НУ "Львівська Політехніка" (колишній Палац мистецтв)

    Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури НУ "Львівська Політехніка" (колишній Палац мистецтв)
  • Vul. Kostiushka, 11 – Lviv State University of Physical Culture

    Vul. Kostiushka, 11 – Lviv State University of Physical Culture
  • Vul. Rappaporta, 8 – hospital building

    Vul. Rappaporta, 8 – hospital building

People

Люна Дрекслер – Скульпторка, мисткиня, громадська діячка.
Leonard Marconi – Leonard Marconi was a sculptor and building decorator, professor at the Higher Technical School in Lviv. 

Sources

  1. Центральний державний історичний архів у м. Львові (ЦДІАЛ) 701/2/1449.
  2. Birulow J., Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996), 13, 137.
  3. Katalog I wystawy Związku Artystów Polskich we Lwowie (Lwów, kwiecień 1903), 2 poz.
  4. Katalog II wystawy wystawy Związku Artystów Polskich we Lwowie (Lwów, kwiecień 1904), 1 poz.
  5. Katalog wystawy TPSP we Lwowie (Lwów, 1904), 2 poz.
  6. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, 2006), 35, 43, 69, 74, 77, 81, 94, 125, 155, 185, 273.
  7. Petriakowa F., Pomnik Adama Mickiewicza we Lwowie. Z dziejów powstania, "Przegląd Wschodni. Historia i współczesność polaków na Wschodzie", 1994, T. III, zeszyt 2 (10), 215-232.
  8. Wystawa dziel sztuki do wygrania (Lwów, 1917), 2 poz.
  9. Wystawa posmiertna prac śp. Popiela Antoniego urządzona staran iem Związku Studentów Architektury we Lwowie. Dodatek do katalogu Powszechnej wystawy sztuki polskiej we Lwowie (Lwów, 1910), №87-113.
  10. Бірюльов Юрій, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 85, 86, іл.: 200, 202.
  11. Бучковский Б., Костел св. Елизаветы, "Высокий Замок". Спецвыпуск "Старый Львов", 1992, №4, с. 2, 3.
  12. Вуйцик В. С., Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991), 37, 42.
  13. Глембоцька Г., Новіков А., Юліуш Войцех Белтовський і мистецтво скульптури у Львові кінця ХІХ – поч. ХХ ст., "Народознавчі зошити" (Інститут народознавства НАН України, Львів), 2005, №№ 1-2, 119.
  14. Гранкін Павло, Соболєвський Є., Львівський оперний театр: історія будови та реставрації, "Будуємо інакше", 2000, №6, 47; 2001, №1, 42.
  15. Інвентарна документація Львівської галереї мистецтв.
  16. Карта-схема "Личаківський цвинтар" (Львів, 1992), №111.
  17. Каталог гравюр ХУІІ – ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (Київ: Наукова думка, 1989), 40, іл.: 72, 187, 234, 247.
  18. Кос Г., Федина Р., Вулиця Руська у Львові (Львів, 1996), 69.
  19. Котлобулатова Ірина, Львів на фотографії. 1860–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 141, 148, 214, 230, 250, 259.
  20. Львів. Туристичний довідник (Львів: Центр Європи, 1999), 112, 122, 123, 129, 156, 217, 268, 269, 307, 476.
  21. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 470-471.
  22. Образи зниклого світу. Євреї Східної Галичини (середина ХІХ ст. – перша третина ХХ ст.). Каталог виставки (Львів: Центр Європи, 2003), 83, 98, іл.: 102.
  23. Паламарчук О., Пилипюк В., Львовский государственный академический театр оперы и балета им. Ивана Франко. Фотопутеводитель (Киев: Мистецтво, 1988).
  24. Сьомочкін Ігор, Леонард Марконі. Сторінки творчої біографії, "Народознавчі зошити" (Львів, Інститут народознавства НАН України), 1996, №4, 250.
  25. Сьомочкін Ігор, Французька скульптура і архітектурно-оздобна пластика Львова 2-ї пол. ХІХ ст. Зв'язки і впливи (Львів, 1994), 44-47.

Citation

Галина Глембоцька. "Антоній Попель". Lviv Interactive (Center for Urban History, 2026). URL: https://lia.lvivcenter.org/en/persons/popiel-antoni/

Author: Галина Глембоцька