Кінотеатри Львова ID: 68

На подвір'ї будинку на суч. вул. Франка, 23а у 1955–1970-і рр. діяв відкритий кінотеатр "Другий літній". Вхід до кінотеатру забезпечувався через незабудовану ділянку, на якій у 1970-х рр. була зведена чотириповерхова будівля побутового комплексу "Чародійка". Ймовірно саме тоді кінотеатр було ліквідовано.

A cinema founded in 1912 operates in the building at 9 Kopernyka St. Throughout its 100-year history of activity, the cinema changed its names and owners: "Sans-Rival" (1912), "Kopernik" (1912–1941, 1944–1946), "Studio" (1941–1944), "Kopernik" (1944–1946), "Kopernik Cinema" (1946–2004), and "Kinopalats Kopernyk" (since 2004).

On September 13, 1896, the first film screening in Lviv took place in the Hausmann Passage at the photo studio of Marcin Appel. The screening lasted several minutes and was presented daily from 11:00 a.m. to 9:00 p.m. until October 10, 1896.

У будинку на просп. Т. Шевченка, 8 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Фрашка” (1912), “Штука” (1913), “Кінотофон Едісона” (1913–1915), “Кінотеатр Червоного Хреста” (1915–1919), “Химера” (1919–1940), “Стахановець” (1940–1941), “Київ” (з 1944). У 2000-х рр. тут час від часу демонструються арт-хаусні фільми. Частина приміщень здається в оренду.

A cinema operated in the building at present-day pl. Mitskevycha 6/7, undergoing a series of name and ownership changes: "Avenue" (1908–1912, 1923–1930), "Dreamland Kino" (1912–1914), "Uciecha" ("Delight", 1914–1915), "Raj" ("Paradise", 1930–1943), "Luna" (1943–1945), "Khronika" ("Chronicle", 1945–1946), "Lesia Ukrainka Cinema" (1946–2000s), and "Kassandra" (2000s). The cinema ceased operations in 2007.

A cinema operated in the Mikolasch Passage at the beginning of vul. Kopernyka under a succession of names and owners: "Urania" (1901–1907), "Cinephon" (1907–1911), "Kuchar" (1911–1915), "Pasaż" (1915–1935), and "Ton" (1935–1939). The "Lux" cinema operated nearby (1912–1924). Later, a new cinema named "Uciecha" (1926–1941) was opened in its place. On June 22, 1941, the Mikolasch Passage was destroyed by a German aerial bomb.

The "Oktiabr" Movie Theater was constructed in 1980 at vul. Liubinska 93 based on a design by architect Liudmyla Nivina. In the late 1980s, it was renamed "Zhovten", and later "Halychyna". The movie theater has not fulfilled its original functions since the 2000s; for a time, a radio market operated in its lobby. The building was demolished in 2013.

The former Catholic House (architects Ignacy Kędzierski and Adam Opolski) was built in 1909 at vul. Horodotska 36 (formerly ul. Gródecka 2b).

В 1940-х роках в сквері побудований 1-й літній кінотеатр (згодом: “Маяк”, “Дзвін”) та фонтан з скульптурною групою, стенди та конструкції з політичною агітацією. "1-й літній" кінотеатр був побудований як окрема споруда у 1950-х рр на вул. Кірова (Шептицьких), 45. Пізніше кінотеатр перейменовано на "Маяк", влаштовано дах, таким чином "Маяк" перетворився на закритий кінотеатр. Від років незалежності носить назву "Дзвін".

Grażyna cinema was founded by Joachim Schall in 1912, and it worked until 1939. This was the first case in Lviv that a building was designed specifically to accommodate a cinema. The project was developed by Roman Feliński.

Композицію із русалками встановили у 1980-х роках за проектом архітектора Миколи Обідняка і скульптора Ярослава Скакуна. Фонтан з'явився на цьому місці ще 1894 року, проте сьогодні не функціонує.

На території Стрийського парку на колишній пл. Повиставовій діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Люна” (1907), “Ґопляна” (1907–1914). У 1916–1917 рр. у межах Військової виставки цісарсько-королівської ІІ Армії тут діяв кінотеатр “Фельдкіно”, по завершенню якої павільйон було перенесено на околиці Будапешту.

The "Sztuka" cinema was founded by Marek Pariser in 1926 in the Chamber of Crafts building. In 1934, it was renamed "Bałtyk" (290 seats, manager Franciszek Adamski). Between 1941 and 1944, the cinema operated under the name "Kosmos." Later, it was renamed "Komsomolets." It remained in operation until at least November 23, 1946.

The Vaudeville Cinema opened in July 1912 within the premises of the Shareholders Cooperative Bank, located at present-day pl. Henerala Hryhorenka 3. The Warszawa Cafe was also situated on the building's ground floor. The cinema remained in operation until 1921. Today, the building houses the Lviv Region Department of the Ministry for Internal Affairs of Ukraine.

У будинку на сучасній вул. Скорика, 7 у приміщенні Галицького музичного товариства у 1911–1943 рр. діяв кінотеатр “Аполло”. Це був елітний, дорогий кінотеатр. “Аполло” був другим кінотеатром Львова, який почав демонструвати звукові фільми. Сьогодні (2013) у будинку діє Львівська обласна філармонія.

The building of the former variety theatre at vul. Lesia Kurbasa 3 hosted the following cinemas: "Casino de Paris" (1911–1916) and the "Red Cross Cinema" (1916–1918). Today (as of 2013), the building houses the Les Kurbas Lviv Academic Theatre.

У наскрізному будинку на сучасному просп. Свободи, 27 – вул. Л. Курбаса, 6 у 1907–1914 рр. був розташований кінотеатр "Бельв'ю". Сьогодні тут розміщений торговий центр "Опера-Пасаж" (2012 р.)

У будинку на суч. просп. Свободи, 5 діяв кінотеатр під різними назвами: "Фаун" (1913), "Казино" (1913–1916), "Кінотеатр Польських легіонів" (1916–1917), "Кіно новини" (1917–1926), "Казино" (1926–1929), "Дніпро" (1944–2000-і). Поруч під різними назвами існував інший кінотеатр — "Емпайр" (1938–1939), "Кінотеатр ім. Пушкіна" (1939), "Спартак" (1944–1990-і). Зараз тут розміщений торговий центр "Плазма".

A cinema operated in the former building at pl. Mitskevycha 10 under several names and under various owners: "Wanda" (1908–1909), "Bajka" (1909–1912), "Helios" (1912–1917), "Fatamorgana" (1917–1931), "Miraż" (1931–1939), "Chronicle Cinema" ("Kinoteatr kroniki", 1939–1940), "Zentral" (1942–1944), and the "Ivan Franko Cinema" (1944–1990s). The building was demolished in January 1998.

У будинку на вул. І. Франка, 9 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Роял Кіно” (1912–1913), “Святовид” (1913–1915). Кінотеатр “Роял Кіно” позиціонував себе як мистецько-науковий, натомість репертуар “Святовиду” мав просвітницько-виховний напрямок. Під час Першої світової війни тут демонструвалися фільми на військову тематику.

The building at vul. Horodotska, 285 located within the premises of the Narodnyi Dim, was home to a cinema that operated under several names and owners: "Metal" (1946–1949), the "V. Chkalov Cinema", and "Arlekino" (1949–1990).

The building housed a cinema that changed names and owners several times: Pax (1935–1939), Saturn (1941–1944), 27 July Cinema (1944–1946), and V. Korolenka Cinema (1946–1990). Until 2017, the premises housed the Russian Cultural Society named after A. S. Pushkin. Since 2018, it is home to the "House of the Warrior".

A movie theater named "Metro" operated in the rear wing of the building at what is now vul. Lychakivska 7 from 1934 to 1944. It was highly popular among locals due to its low ticket prices. Following World War II, the space was converted into workshops for repairing cinema equipment.

The Druzhba cinema was built in 1952 according to a typical design in the so-called Stalinist Empire style. The auditorium was designed to seat 300 people. The cinema was located in the B. Khmelnytskyi Park of Culture and Recreation at ul. Dzerzhynskoho 4 (now vul. Vitovskoho).

In the former Herman Passage, within a theater building that no longer exists today at vul. Kulisha 23/25, the "Colosseum" cinema operated from 1908 to 1917 and from 1927 to 1939. Its auditorium could accommodate 1,054 spectators. The cinema enjoyed significant popularity, especially among the poorer segments of the population. The building was destroyed during World War II.

Рекламна конструкція у вигляді світлового коробу з надписом "кіно" на проспекті Шевченка (навпроти входу у кінотеатр); за основу взято рекламну конструкцію з годинником 1930-х рр. транспортного підприємства "Міські електричні колії". Елемент з написом з'явився пізніше на місці об'ємного символу автобусного підрозділу "M. K. E."

Торгово-відпочинковий центр "Опера-Пасаж"  влаштовано в комплексі будівель на вул. Леся Курбаса, 6 та просп. Свободи, 27 (пам'ятка архітектури 1895-1896 рр., охоронний № 1325), реконструкція з розширенням нежитлових приміщень. Приміщення Будинку моделей у 1958–2008 роках.

Будинок кінотеатру "Парк" на 684 глядацьких місць був споруджений у 1941–1944 рр. у південно-східній частині парку ім. І. Франка, поблизу вулиць Матейка та Крушельницької. Наприкінці 1980-х рр., коли проводилася реконструкція парку, будівлю було розібрано через аварійний стан. Територія парку була відокремлена від вулиці кованою металевою огорожею.

У подвір'ї будинку №1–3 на сучасному просп. Свободи у 1926–1941 рр. був розміщений будинок кінотеатру "Палац". Його власником була однойменна кіноспілка. Це — перший у місті звуковий кінотеатр, а також найбільший та один із найкращих кінотеатрів того часу у Львові. Будинок знищений під час Другої світової війни.

У будинку на просп. Шевченка, 1 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Європа” (1937–1939), “Україна” (1944–1991), Галицький центр кіномистецтв (1991–2007). У свій час “Європа” був одним із найбільших кінотеатрів міста. У 2007 р. було демонтовано прибудову глядацького залу, а інші приміщення здано в оренду під магазини.

У будинку на вул. Січових Стрільців, 11 з 1912 р. діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Еліт” (1912–1918), “Ванда” (1926–1931), “Оаза” (1931–1933), “Муза” (1933–1944), “Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської” (1944–1991), “Левеня” (1991–2000). Сьогодні в будинку розміщений навчальний корпус Університету банківської справи.

The "Teatr Swietlny Sokola Macierzy" cinema operated within the building of the Polish "Sokół" Sports and Gymnastics Society at what is now vul. Dzh. Dudaieva 8 between 1913 and 1939. All proceeds from its activities were dedicated to the needs of the society.

У будинку на сучасному просп. Тараса Шевченка, 28 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників:  "Корзо" (1912–1926), "Варшава" (1926–1928), "Пан" (1928–1938), "Ріальто" (1938–1944), "Піонер" (1944–1950), "Кінотеатр ім. Щорса" (1950–1990-і), "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" (1990-ті). 2009–2012 рр. — приміщення належало товариству "Просвіта". З 2012 р. тут розташований ресторан імпровізацій "Грушевський Cinema Jazz".

Власний будинок інженера Кароля Зиґмунта Ріхтмана, споруджений архітектором Якубом Баллабаном у 1897-1898 рр. на колишній пл. Академічній, 5 (конскр. № 424 1/4; тепер просп. Шевченка, 28).

The building at 20–22 Hnatiuka Street housed a cinema which changed its name several times: "Wonderland" (1912–1913) and "Jagiellońskie" (1913–914). They were owned by the well-known cinema entrepreneur Melchior Meiblum. With the outbreak of World War I, Meiblum left Lviv and almost all of the cinemas he had founded ceased to exist.

The building was built under a project designed by Ferdynand Kassler and Roman Feliński, noted Lviv architects, and developed at the architectural bureau of Michał Ulam. It is an illustrative example of a residential townhouse, whose modern plasticity combines architectural elements and the sculptural decoration made by Zygmunt Kurczyński. The building is an architectural monument (protection number 770). Now it is used for dwelling purposes; the ground floor premises are occupied by the City railway ticket offices for advance sale.

The building at pl. Henerala Hryhorenka 5 housed a cinema that operated under several different names and owners over the years: "Marysieńka" (1918–1941), "Moskva" (1944–1948), and the "Pioner" children's cinema (1965–1990). In 1941, the State Theater of Miniatures operated here, and during the German occupation, it served as the SS and police theater. As of 2013, the building is home to the Lviv Academic Spiritual Theater "Voskresinnia".

У будинку на пл. Шашкевича, 5 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Кіно військової кухні” (1916–1918), “Стильний” (1928–1939), “Кінолекторій “Комсомолець” (1946–1965). Сьогодні (2013) тут розміщене Львівське державне музичне училище ім. Ст. Людкевича.

A cinema operated in the building at 88 Zelena Street under changing names and owners: "Bajka" (1932–1944) and "Zirka" (1944–1997). Today (2013), the premises house the "Picasso" nightclub.

The building at No. 26 on vul. Zelena (now No. 88) was constructed in 1932 according to the design of architect Dominik Vuchović for the Polish Confraternity of the Good Death at the Church of St. Mary of the Snows (Pol. Polskie Towarzystwo Bractwa Dobrej Śmierci).

Паркан ділянки по вул. Шпитальній, 5, площини якого пропонувалися  для наклеювання афіш кінотеатру.

Колишній будинок профспілки поштових службовців за сучасною адресою вул. Японська, 9, був споруджений на протязі 1930-1934 рр. за проектом арх. Адольфа-Віктора Вайсса. Проект передбачав розташування у будинку зали для перегляду фільмів.З 1950 р. – функціонує як Будинок культури працівників зв'язку. У 1960-70-х рр. тут активно діяв кіноклуб, проводилося 589 кіносеансів за рік. 

The "Sviatovyd" cinema was established in 1938 inside the House of Community Workers of the City of Lviv. From 1941 to 1944, it operated under the name "Ton."

The three-storied building with a basement and an attic was built in 1933–1938 under an project designed by architect and engineer Tadeusz Wróbel as the Club of the Union of municipal workers of the city of Lviv. It is an example of Modernist brick architecture with dominant features of rationalism and the so-called "Krakow stylization decorativism". The building is an architectural monument of local significance. According to the Lviv regional executive committee's resolution number 280 dated 21 May 1991, it was assigned the protection number 1613.

A movie theater operated in the building at what is now vul. Lychakivska 131 under changing names and ownership: the "Y. Halan Movie Theater" (1955–early 1990s) and the "I. Mykolaichuk Movie Theater" (1990s). Today (as of 2012), the theater building houses a book depository for the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Lviv.

The building was designed by Romuald Miller, a renowned Warsaw architect, and constructed by Henryk Zaremba, a Lviv builder. It was finished in 1937.

Тимчасовий павільйон кінотеатру "Континентальний театр Еден", розміщувався на території колишнього Літнього театру на Губернаторських валах у 1897 році.

Будинок пожежної стражниці на вул. Підвальній, 6 було споруджено у 1900 році за проектом міського будівельного управління під керівництвом інженерів Володимира Підгородецького та Іґнатія Брунека.

The building housed the following cinemas: Sinephon (1906–1907), Luna (1907, 1926–1930), and Polonia (1930–1931).

Перший стаціонарний львівський кінотеатр "Електричний театр Езера" ("Teatr Elektryczny Oesera") Францішка Йозефа Езера розташовувався навпроти костелу св. Анни у 1907 р. У 1908 р. кінотеатр було перенесено у будинок філармонії (тоді це був театр Скарбка, тепер театр ім. Заньковецької). Павільйон не зберігся.

На сучасній вул. Повітряній, 20 знаходився кінотеатр, який діяв під різними назвами — "Супутник", від 1940-х рр. — кінотеатр ім. Коцюбинського, від 1990-х рр. — "Стрілець". Загальна площа — 825 м², площа кінозалу — 347 м², фойє — 95,8 м². У кінотеатрі не проводяться кінопокази, проте екран збережено. У 2000-х  рр. тут знаходився нічний клуб "Далі", оснащений відповідним обладнанням, що орендує до 2010 р. управління культури і туризму. 

На частині ділянки сучасного будинку на вул. Франка, 61 (кол. вул. Зиблікевича, 33) у 1938 р. розташовувалася автомайстерня. На її паркані розміщувався щит для афіш, на якому містилася реклама благочинних організацій, анонси кінних перегонів, а також афіші провідних львівських кінотеатрів.

The Orliatko cinema opened in 1978 in a building constructed in the center of the Horikhovy Hai park. This cinema was designed for children. Following Ukraine's Independence, it was renamed Sokil. While the cinema ceased operations in the mid-1990's, it reopened in 2003 for occasional screenings. In 2015, the Lviv Film Center opened here — an educational hub and cinema dedicated to independent and arthouse films.

The "Patria" movie theater was scheduled to open in 1939 in the building at what is now vul. Lychakivska 99. However, due to the outbreak of World War II, the theater never began operations.

The "Vokzal" cinema operated from 1951 to 1989 on the second floor of the Lviv-Pasazhyrskyi railway station building. It was a small-scale venue.

An advertising poster billboard on the wall of the St. Lazarus Monastery fence (present-day vul. P. Hrabovskoho) belonging to M. Herenyk's poster placement establishment (the office was located at ul. Berka Joselowicza 22, now vul. M. Balabana).

A fragment of the wall of the former monastery and hospital of St. Lazarus (1630–1640, architect Ambrosius Prykhylnyi) at the corner of Kopernyka and Hrabovskoho Streets.

Кінотеатр "Львів" на 760 місць існує з 1960 року. Це був перший широкоформатний кінотеатр України зі стереозвуком. Після спаду виробництва широкоформатних фільмів, його було переобладнано системою "Mono". 

У 1970-х рр. дитячий кінотеатр "Літак" був розташований у колишньому парку ім. 50-річчя Жовтня (тепер — Парк "Боднарівка") у фюзеляжі списаного пасажирського літака АН-10.

Рядовий будинок-вставка, споруджений за проектом арх. Геннадія Шульги - чотиризірковий готель загальною площею 3100 кв. м. з рестораном, літнім майданчиком та головним входом з боку вул. Фредра.

На місці сучасного готелю Нобіліс за адресою вул. Фредра, 5 на початку ХХ ст. розташовувався житловий будинок, споруджений після 1905 р. на місці колишнього маєтку Фредрів. Це була триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 р. були плани знести цей будинок, а на його місці спорудити кінотеатр, але проект не був реалізований. Вже у 1930-х – 1940-х рр. будинок був зруйнований, і ділянка залишалась незабудованою до 2008 р.

У будинку на суч. пл. Я. Осмомисла працював кінотеатр зі зміною назв і власників: "Олімпія" (1911–1913), "Кіно Людове" (1913–1916, 1918), "Сирена" (1916–1918).

Advertising billboards for posters on the gable walls of the houses at the former vul. Soniachna 30 and 34 (now vul. Kulisha), belonging to M. Herenik's billposting establishment (the bureau was located at ul. Berka Joselewicza 22, now vul. M. Balabana).

The Kotlyarevsky Cinema operated from 1949 to 1965 at 39 Varshavska Street. The building was demolished in 1982–1983 after the roof collapsed.

У будинку за сучасною адресою просп. Чорновола, 2 діяв кінотеатр зі зміною назв: “Мир” (1966-1990-ті рр.), “Клекіт” (1990-ті — 2001 р.)Будинок був споруджений у 1965 р. за типовим проектом, проект прив'язки виконав арх. Станіслав Соколов. У цьому будинку діяв нічний клуб "Міленіум". У проекті адаптації кінотеатру під розважальний комплекс приймала участь Науково-дослідна лабораторія експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування у м. Рівне.

На початку ХХ ст. існував проект вбудованого кінотеатру на 323 глядацьких місць (автор — Зиґмунт Шпербер (Zygmunt Sperber)). Однак, концесії власниками так і не було отримано і проект не був реалізований.

Unrealized project of a built-in cinema with an entrance from the yard of the Assicurazioni Generali company.

A building on present-day vul. Horodotska was home to a cinema that operated under a succession of names and owners: "Splendid" (1933–1935), "Słońce" (1935–1938), and "Gloria" (1938–1942). In late 1942, the building was destroyed by fire.

A cinema named after Taras Shevchenko (the "T. H. Shevchenko Cinema") operated in the building at present-day vul. Zamarstynivska 130 between 1946 and 1958.

Кінотеатр “Планета кіно” був відкритий 16 грудні 2010 р. у торговому комплексі “Кінг Крос Леополіс” (“King Cross Leopolis”). Може вмістити більше 1500 осіб. Покази в кінотеатрі відбуваються за допомогою технології ІМАХ 3D. Дана технологія створює ефект присутності глядача у фільмі за рахунок гігантського екрану, надзвичайно потужного звуку, а також 3D ефекту. Кінотеатр комфортний і користується значною популярністю.

У будинку за сучасною адресою вул. Б. Хмельницького, 11 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Сфінкс” (1913–1918, 1926–1933), “Мева” (1933, 1941–1944), “Адрія” (1933–1939), “Кінотеатр ім. 17 Вересня” (1946–1949). З 1949 р. він називався “Кінотеатр ім. Б. Хмельницького”. У 1990-х рр. основу репертуару складали стрічки індійського виробництва. У 2007 р. Львівська міська рада ухвалила рішення про ліквідацію Державного комунального підприємства “Кінотеатр ім. Б. Хмельницького”.

Із 2002 року в приміщенні Будинку офіцерів на сучасній вул. Театральній, 22 діє кінотеатр "Кінопалац". Це перший сучасний пост-радянський кінотеатр міста.

Once belonging to a family of athletes, the Kuchars, the villa is an example of an wealthy family estate in the city. It was built under a project designed by Zygmunt Pszorn in 1910. The house embodies the idea of ​​rational architecture, which developed more in the interwar period. Its functional comfort is supplemented by landscape design which is in accord with the garden city concept.