Візит цісаря до Львова у 1903 році ID: 80

Народний Дім постав за проектом Вільгельма Шмідта у 1851–1864 рр. У його образі —  слабкий відгомін романтичної течії в архітектурі класицизму та бідермаєру. Тут містилися товариство і редакція Галицько-Руської матиці та ін., театр "Розмаїтості". Сьогодні тут — Окружний будинок офіцерів Львівського військового округу, кінотеатр "Кінопалац", заклади громадського харчування і танцювальні студії. Пам'ятка архітектури (ох. №295-М).

Станційний будинок центрального залізничного вокзалу (1901–1904, арх. Владислав Садловський — загальний проект будинку; Альфред Захаревич, Тадей Обмінський — інтер'єри; група інженерів під керівництвом Людвіка Вежбицького — інженерні конструкції; 1921–1922 — добудова другого поверху; 1946–1951 — відбудова з реконструкцією інтер'єрів). Стиль будівлі — сецесія з елементами неоренесансу. Дебаркадер центрального залізничного вокзалу (1903 — проект групи залізничних інженерів під керівництвом Л. Вежбицького; 1946 — відбудова; 2000–2001 — реставрація). Комплекс головного львівського вокзалу є прикладом монументальної архітектурної споруди, проектованої на зламі ХІХ-ХХ століть.

Колишній будинок Галицької Ощадної Каси. Тепер (2015 p.) — будинок Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України та Інституту народознавства НАН України. Побудований на місці давнього "Англійського готею" за проектом арх. Юліана Захаревича у 1889–1891 рр. для будинку Галицької ощадної каси. Стиль — пізній історизм (неоренесанс). Імпозантна банківська споруда, локована на наріжній ділянці, на куті просп. Свободи (східний фасад) та вул. В. Гнатюка (північний фасад). Разом з розташованим навпроти будинком колишнього Празького Банку творить один з найпомітніших акцентів просп. Свободи. Об'єкт використовується як музейний будинок з 1950 року.

Готель "Жорж" (1899–1901, архітектори Г. Гельмер і Ф. Фельнер; 1932 — перебудова частини приміщень, арх. Тадей Врубель; пл. Міцкевича, 1). Пізній історизм (неоренесанс, необароко, неоампір), елементи сецесії, арт деко (інтер'єри 1930-х рр.). Монументальна будівля у центрі міста. Головний фасад акцентований на осі ризалітом з центральним входом та аттиковим завершенням з рельєфом "Св. Георгій", у нішах бічних фасадів — алегоричні фігури чотирьох континентів (авторства ск. Леонарда Марконі та Антонія Попеля). В готелі зупинялося багато відомих особистостей. В 1848 р. в період "Весни народів" тут відбувалися урочисті бенкети. В 1910–1912 рр. в готелі діяла книгарня Альфреда Альтенберґа, згодом у 1912– 920 рр. — видавнича спілка "Г. Альтенберґ, Г. Зайфарт, Е. Венде і спілка". У 1940 р. готель отримав назву "Львів", 1945–1995 рр. — "Інтурист".

Dawny gmach Namiestnictwa (1878-1880, architekci Felix Księżarski, Sylwester Hawryszkiewicz). Styl budowli – historyzm (neorenesans). Gmach o monumentalnej architekturze, usytuowany przy wschodniej granicy zabudowy starego miasta, na dawnych Wałach Gubernatorskich. Zajmuje narożną działkę, północna fasada wychodzi na ul. Proswity. Obecnie (2009 r.) – siedziba Lwowskiej Obwodowej Państwowej Administracji.