Шевченківський сокільський здвиг 1914 року ID: 23

Стадіон українського спортивного товариства “Сокіл-Батько” був розташований біля давньої Стрийської рогачки, на ділянці між сучасними вул. Стрийською та Козельницькою. Він межував із комплексом експозиції Крайової виставки 1894 р. та Східних торгів. Стадіон був споруджений у 1914 р. за проектом архітектора Яна Карасінського. У 1925 р. за проектом Євгена Нагірного на кошти “Крайового союзу кредитового” було зведено трибуни (“степениці”). Зараз стадіону не існує. Його територія включена до Стрийського парку.

Колишня вілла професора геології Еміля гербу Абданк Дуніковського (з 1911 р. — будинок Національного музею у Львові; збудована у 1897–1898 роках за проектом арх. Владислава Рауша). Історизм (необароко з елементами пізнього романтизму). Фасади пишно оздоблені. Цінний приклад віллової архітектури палацового типу з доби пізнього історизму. Від 1913 року у будинку розміщені виставковий зал Національного музею, адміністративні приміщення, бібліотека.

Проспект Свободи є головною вулицею Львова. Попередні назви: з середини ХІХ ст. — Кaроля Людвіга Вища та Кароля Людвіга Нижча. У 1871 році вулиця Кaроля Людвіга Вища стала називатись Гетьманською на честь великого гетьмана коронного Станіслава Яблоновського, чий пам'ятник встановили у 1859, а Нижча — просто Кароля Людвіга. З 1919 вул. Кароля Людвіга стала називатись вул. Легіонів. В 1887 році під керівництвом інженера Вацлава Ібанського перекрили Полтву. У 1940-му вулиці Гетьманська та Легіонів увійшли в склад однієї — вул. Першого травня. У 1941 році її спочатку розділили на вул. Оперну (Opernstrasse) та вул. Музейну (Museumstrasse), а потім об'єднали під назвою Адольф Гітлер Рінґ. У 1944-му отримала назву вул. Першого травня, а потім — просп. Леніна. У 1991 році перейменoвана на просп. Свободи.

Просп. Шевченка розташований у центрі міста між площею Міцкевича та вулицею Саксаганського. В XV ст. тут проходила вулиця Грабарська. На початку ХІХ Грабарська вулиця стала називатись вулицею Святого Яна, тому що поблизу нинішнього пам'ятника Михайлові Грушевському через ріку перекинули місток із фігурою святого Яна Непомука. Від 1871 до 1955 року проспект називався вулицею Академічною – на честь академії-університету та академіків-студентів. З 1955 - просп. Шевченка.