Вул. Драгоманова, 42 – Національний Музей у Львові ім. А. Шептицького ID: 421

Колишня вілла професора геології Еміля гербу Абданк Дуніковського (з 1911 р. — будинок Національного музею у Львові; збудована у 1897–1898 роках за проектом арх. Владислава Рауша). Історизм (необароко з елементами пізнього романтизму). Фасади пишно оздоблені. Цінний приклад віллової архітектури палацового типу з доби пізнього історизму. Від 1913 року у будинку розміщені виставковий зал Національного музею, адміністративні приміщення, бібліотека.

History

Резиденція професора геології Еміля гербу Абданк Дуніковського (Emil Habdank Dunikowski) (1855–1924 рр.) побудована у 1897–1898 роках за проектом архітектора Владислава Рауша (Władysław Rausz).

На початку ХХ ст. будинок придбав митрополит Андрей Шептицький, який розмістив у ньому колекції заснованого 1905 р. Церковного музею (згодом — Національного музею у Львові). Офіційне відкриття влаштованого у палаці Національного музею відбулося у 1913 році.

У міжвоєнний період за проектом архітектора Олександра Пежанського була здійснена прибудова до основного корпусу музею. Від 1905 до 1952 року першим директором музею був відомий український історик мистецтва Іларіон Свєнціцький, на честь якого у 1996 на стіні палацу відкрито меморіальну дошку (ск. Емануїл Мисько).

Перед музеєм у 1998 році встановлена скульптура "Селянин" авторства Григорія Крука. Тепер музей посідає одну з найбільших світових збірок творів українського мистецтва.

Architecture

Будівля розташована в центральній частині міста, на невисокому пагорбі. У глибині невеликого парку. Перед будинком влаштовано газони і алеї.

Будівля двоповерхова, цегляна, тинькована, в плані складної конфігурації. Стоїть на високому цоколі, обличкованому кам'яними плитами. Внутрішнє планування приміщень, в основному, анфіладного типу. З невеликого холу у східній частині будинку на другий поверх ведуть сходи, пишно декоровані різьбою. На першому поверсі розташована велика півкругла у плані зала, прикрашена панелями з білого мармуру, іонічними пілястрами та ліпним плафоном стелі.

Об'єм будинку підкреслюють дві наріжні вежі та еркер, завершені різними за формою куполами. Нижній ярус будинку оформлений рустом. Асиметричну композицію головного фасаду підкреслює лівий ризаліт з півкруглою у плані терасою та трикутним фронтоном на головній осі. На тимпані фронтону поміщена горельєфна композиція "Орфей". Фасади будинку пишно оздоблені ліпним декором та фігуративною скульптурою.

Пам'ятка — характерний приклад палацового будівництва пізнього історизму з елементами необароко та пізнього романтизму.

People

Sources