Ul. Kopernika, 40 – Muzeum Rusałki Dniestrowej (dzwonnica dawnej cerkwi św. Ducha) ID: 208

Dzwonnica Cerkwi Św. Ducha (obecnie Muzeum Rusałki Dniestrowej”, oddział Lwowskiej Galerii Sztuki, Ul. Kopernika 36). Wieża pełniła funkcję dzwonnicy dawnej seminaryjnej cerkwi grekokatolickiej Św. Ducha, która została przebudowana w XIX w. z barokowego kościoła karmelitek bosych, wzniesionego wcześniej, w 1729 r. Cerkiew została zniszczona w okresie drugiej wojny światowej, zachowała się tylko jej dzwonnica. W 1987 r. od zachodu dobudowano pomieszczenia muzealne.

History

Раніше на теперішній вул. М. Коперніка стояла церква Святого Духа з дзвіницею, перебудована у ХVIII ст. з барокового костелу сестер домініканок, побудованого у 1722–1729 р. разом з монастирем. Костел та монастир домініканок були зведені на кошти фундаторки Теофілії з Ліщинських Вишневецької (Teofilia z Liszczyńskich Wiśniowiecka). Після касаційних реформ імператора Йосифа ІІ у 1783 році ансамбль монастиря віддали українській громаді під новоутворену греко-католицьку духовну семінарію (з 1926 р. — Богословська академія), а костел перетворено на семінарську церкву Святого Духа. Тоді у церкві був встановлений п'ятиярусний іконостас пензля художника Луки Долинського, різьбу до якого виконав сницар Іван Щуровський.

Семінарська церква Святого Духа була скромним однонавовим з півкруглою апсидою храмом під двосхилим дахом, який утворював трикутний фронтон на фасаді від вул. М. Коперника. Своєю архітектурою церква майже не виділялася серед одноманітної забудови колишнього монастиря. Стіни церкви були розписані художником Модестом Сосенком. В 1840-х рр. іконостас церкви був поновлений Мартином Яблонським (Marcin Jabłoński).

На початку ХІХ ст. на фасаді церкви була поміщена меморіальна таблиця, присвячена 100-річчю з дня народження Маркіяна Шашкевича, який вчився у Богословській семінарії (з 1926 р. — Богословська академія).

Церква була знищена під час Другої світової війни 15 вересня 1939 р. німецькою бомбою. Залишилася лише струнка триярусна барокова вежа-дзвіниця, яка входила в ансамбль церкви Святого Духа. Вона була побудована, дещо пізніше, ніж церква, вірогідно, в кінці 1740-х рр. архітектором Мартином Урбаніком (Marcin Urbanik).

Годинник дзвіниці походить зі давнього Манявського скиту і встановлений на ній у 1786 році. Іконостас церкви, пам'ятка сакрального мистецтва другої половини ХVIII ст., частково уцілів завдяки старанням мистецтвознавця Михайла Драгана, тодішнього директора Музею Львівської Богословської Академії. З руїн церкви тоді було врятовано шість ікон (хоч і з численними пошкодженнями) цього іконостасу, які тепер зберігаються у колекції Львівського Національного музею.  

У квітні 1942 року в газетах "Львівські вісті" та "Краківські вісті" оголошено конкурс, програмою якого було виготовлення архітектурного проекту на відбудову церкви Святого Духа на вул. М. Коперника, 36 у Львові. Ідею проведення цього конкурсу, незважаючи на важкі воєнні часи та матеріальну скруту, подав ректор семінарії, а згодом митрополит і кардинал о. Йосиф Сліпий.

На конкурс надійшло 15 робіт. Другу нагороду отримали автори девізів "Чорна точка у зеленій" — Євген Нагірний і "Чорний хрест у колі" — Отто Федак у співавторстві з Олександром Пежанським. З усіх поданих тоді на конкурс проектів в оригіналі дотепер повністю зберігся лише один — проект архітектора Степана Гаврилюка під девізом "Собор".  

В 1950-х рр. розібрали руїни церкви і на влаштували спортивні майданчики. Сьогодні на цьому місці — новий корпус АТС (автоматичної телефонної станції).

У 1990 році у вежі-дзвіниці колишньої церкви Святого Духа розташований будинок музею "Русалки Дністрової", відділ Львівської галереї мистецтв. За музеєм, на невеликій площі встановлений пам'ятник з бронзи засновнику "Русалки Дністрової" Маркіяну Шашкевичу (скульптори: Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, арх. В. Дубініна та Михайло Федик, 1990 р.).

На стіні колишньої семінарії та академії, з боку вул. Коперника у 1997 році встановлено велику бронзову пам'ятну таблицю Патріарху УГКЦ, ректору Богословської академії Йосифу Сліпому (скульптор Юліан Савко, архітектор Р. Кичма.

Architecture

Budynek jest kamienny, na planie kwadratu, trójkondygnacyjny, z barokowymi zwieńczeniami i wyciosanymi z kamienia wazami w rogach. Każde z pięter obramowane jest pilastrami i półkolumnami, okna mają półokrągłe zakończenia. Na wieży znajduje się zegar (1786 r. , odremontowany w 1987 r.).

People

Sources