В'ячеслав СекретарюкID: 186

В'ячеслав СекретарюкID: 186

1938-2004

Радянський та український політик, комуніст, економіст. Голова виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих у 1975-1980-х рр.

В'ячеслав Васильович Секретарюк (26 вересня 1938 р. – 25 вересня 2004 р., Львів) — радянський та український політик, комуніст, економіст. 

Народився у с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області у сім’ї сільських інтелігентів. Після війни родина переїхала на Західну Україну і деякий час проживала в Бориславі. 1960 р. В. Секретарюк закінчив Львівський політехнічний інститут, здобувши спеціальність інженера-електрика.


Політична кар'єра і управлінська діяльність

Від 1960 р. В'ячеслав Секретарюк працював на комсомольській роботі, від 1975 — на партійній. 1960 р. — інструктор Залізничного райкому Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ). Член Комуністичної партії Радянського союзу (КПРС) від 1961 р. У 1961 р. стає другим секретарем Залізничного райкому ЛКСМУ, в 1965 – першиим секретарем. 1968 р. — перший секретар міського комітету ЛКСМ. 1973 р. — голова Виконкому Залізничної районної ради депутатів трудящих. 1974 р. — перший секретар Залізничного райкому партії України. 1975 р. — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Львівського обкому Компартії України. Від 8 квітня 1975 р. до 20 червня 1980 р. — голова виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих. У 1980–1987 рр. — перший секретар Львівського міськкому КПУ, у 1990–1991 рр. — перший секретар Львівського обкому КПУ. В 1995–2004 рр. був президентом Фонду регіональних досліджень "Злука". У 1997–2004 рр. очолював Західноукраїнську філію державного підприємства "Укроборонсервіс". У час заборони компартії входив до складу ініціативної групи з її відновлення в Україні. Професор, доктор економічних наук (1997).


Діяльність на посаді голови Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих

За каденції В'ячеслава Секретарюка — у 1976 р. — з метою розширення масштабів великопанельного житлового будівництва розпочалася реконструкція домобудівельного комбінату потужністю 210 тис. кв. м житла на рік. 1980 р. здали першу чергу комбінату — чотири будинки нової серії. Розпочали будівництво Сихівського житлового масиву. Розбудували Ряснянський та Левандівський житлові масиви, вулиці-новобудови — Топольну, Патона, Наукову, проклали Скнилівський, Стрийський, Кульпарківський та Персенківський шляхопроводи, здали в експлуатацію кілька тролейбусних ліній, дитсадків і спортмайданчиків, дитячу залізницю, молодіжний культурний комплекс "Романтик", палаци водних видів спорту та шкільної молоді на Погулянці, новий домобудівний комбінат, очисні споруди. У рамках автоматизованої системи управління містом 1978 р. впорядковано систему постачання населенню молочної продукції, розпочато розробку системи забезпечення хлібом, автотранспортом. Розширилася мережа підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування, покращились медичне обслуговування і житлові умови львів’ян, зміцніла матеріально-технічна база комунального господарства міста.

1979 р. у Львові вперше розробили комплексний план архітектурно-художнього оформлення міста, передбачений на десять років. У плані було викладено наміри щодо спорудження низки пам’ятників, встановлення художньо-меморіальних дощок, пам’ятних знаків, декоративно-паркової скульптури, оздоблення громадських, промислових та житлових будинків творами монументального живопису, впорядкування елементів наочної агітації і пропаганди, реклами.

У цей час встановлено низку пам’ятників та меморіальних дощок: пам’ятники викладачам та студентам Політехніки, які загинули в роки ІІ Світової війни (подвір'я Львівської Політехніки, 1976); Івану Федоровичу (у сквері між вулицями Підвальною та Руською, 1977); пам'ятні таблиці на згадку про відзначення 1 травня 1890 р. у Львові (східний фасад Ратуші, 1977), на пошану діяча КПЗУ Миколи Павлика (Джохара Дудаєва, буд. 5, 1979).

Серед заслуг В. Секретарюка не можна оминути увагою і те, що з його ініціативи було облагороджено Винниківське (тоді — Комсомольське) озеро, реконструйовано Театр опери та балету, споруджено пам’ятники, створено музеї (Міський арсенал, "Русалки Дністрової"), розпочато будівництво Палацу культури, відновлено годинник на Ратуші.

Works

Публікації В'ячеслава Секретарюка

  1. Рынок труда в переходный период: вопросы теории, методологии, практики // Вестник Международного Славянского Университета. – 1998. – Т. 1, № 2. – Ч. 1. –С. 47–54.
  2. Нова влада, як нове масло – легко намазується, але масла не містить... // Вільна Україна (1. Красиве місто не може бути бідним. 2. «Промисловий монстр» - це мільярди для старого Львова 3. Час руйнує. Люди – бережуть)
  3. Некоторые размышления по поводу работы Р. В. Манекина «Украина и Россия. Что делать?» // Евразийский вестник. Журнал теории и практики евразийства. № 16. – М., 17.04.01.
  4. Экономическая теорія (в співавторстві). К., 2003. – 664 с.
  5. Основы экономической теории (в співавторстві). – К, 2000. – 607 с.

Related places

  • Ul. Pidwalna – pomnik Iwana Fedorowa

    Uroczyste odsłonięcie pomnika pierwszego drukarza Iwana Fedorowa na skwerze między ulicami Pidwalną i Ruską, przed budynkiem Państwowego Archiwum Obwodu Lwowskiego (DALO), odbyło się dnia 26 listopada 1977 roku. Jego autorami byli znani lwowscy rzeźbiarze Walentyn Borysenko i Walentyn Podolskyj, współpracował z nimi Anatolij Konsułow.  

    More
  • Ul. Kopernika, 40 – Muzeum Rusałki Dniestrowej (dzwonnica dawnej cerkwi św. Ducha)

    Dzwonnica Cerkwi Św. Ducha (obecnie Muzeum Rusałki Dniestrowej”, oddział Lwowskiej Galerii Sztuki, Ul. Kopernika 36). Wieża pełniła funkcję dzwonnicy dawnej seminaryjnej cerkwi grekokatolickiej Św. Ducha, która została przebudowana w XIX w. z barokowego kościoła karmelitek bosych, wzniesionego wcześniej, w 1729 r. Cerkiew została zniszczona w okresie drugiej wojny światowej, zachowała się tylko jej dzwonnica. W 1987 r. od zachodu dobudowano pomieszczenia muzealne.

    More
  • Вул. Підвальна, 5 – музей зброї "Арсенал"

    Міський арсенал — пам'ятка оборонної архітектури XIV–XVI ст. ЇЇ реставрацію і переобладнання під музей зброї здійснила Львівська міжобласна спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня (СНРВМ) у 1973–1980 рр. Будівля є пам'яткою архітектури національного значення, Ох. № 334.

    More
  • Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

    Будинок Львівського державного академічного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької споруджений у 1897–1900 рр. за проектом архітектора Зигмунта Ґорґолевського. Зведений у стилі історизму в дусі так званого "віденського неоренесансу". Монументальна будівля театру зайняла ключове місце в архітектурному ансамблі головного проспекту міста, створеному наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.

    More
  • Пл. Ринок, 1 – будинок ратуші

    Пл. Ринок, 1 – будинок ратуші
  • Ul. Pidwalna – pomnik Iwana Fedorowa

    Ul. Pidwalna – pomnik Iwana Fedorowa
  • Ul. Kopernika, 40 – Muzeum Rusałki Dniestrowej (dzwonnica dawnej cerkwi św. Ducha)

    Ul. Kopernika, 40 – Muzeum Rusałki Dniestrowej (dzwonnica dawnej cerkwi św. Ducha)
  • Вул. Підвальна, 5 – музей зброї "Арсенал"

    Вул. Підвальна, 5 – музей зброї "Арсенал"
  • Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

    Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

Sources

  1. Матеріали Архіву м. Львова.
  2. http://www.gazeta.lviv.ua/life/2013/09/27/16163
  3. Історія Львова: Львів епохи феодалізму. Львів епохи капіталізму. Львів радянський / Ін-т суспіл. наук АН УРСР; Ред. кол.: В.В.Секретарюк (відп. ред.), Ю.Ю.Сливка, Ф.І.Стеблій [та ін.]. - К.: Наукова думка, 1984. - 411, [3] с.: іл. + 7 л. фото кольор. - Бібліогр. в прим.
  4. Масик Р. Мельник Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. Львів, 2012. 320 с.

Citation

Роман Масик. "В'ячеслав Секретарюк". Lviv Interactive (Center for Urban History, 2026). URL: https://lia.lvivcenter.org/pl/persons/sekretariuk-vyacheslav/

Author: Роман Масик