Ul. Łyczakowska, 49 – kościół Św. Antoniego ID: 191
Kościół mieści się na wschód od centrum miasta, na zboczu wzgórza w rejonie górnej części dawnego Przedmieścia Łyczakowskiego, między ulicami Zańkoweckiej i Słodową, na posesji narożnej, otoczonej murem. Najważniejsze daty w procesie budowy kościołą – lata 1718-1739; 1765 (przebudowa, autor projektu: F. Kulczycki); 1818 (dzwonnica, autor projektu: J. Markl); 1899-1901 (prace restauracyjne, dobudowa przedsionka). Charakterystyczne dla architektury tego kościoła są formy późnego baroku i rokoko.
History
"Раєцький уряд визначив серед міських виноградників місце на заснування другого Францисканського монастиря й костелу під відозвою св. Антонія на Личакові. Віддаючи безкоштовно це місце, райці застерегли, щоб костел і монастир були дерев'яними, аби неприятель під час нападу не міг сховатися в ньому. Король Зиґмунт ІІІ підтвердив це надання. Міські францисканці клопоталися про заснування цього монастиря через те, що домініканці також отримали другий у Марії Магдалини" — занотував під 1617 роком у "Хроніці міста Львова" Денис Зубрицький.
Дерев'яний кляштор згорів у 1648 р., коли до Львова підійшло козацьке військо Богдана Хмельницького та татарська орда Тугай-бея.
На цьому місці у 1669 році князь Костянтин Христофор Вишневецький фундував будівництво мурованого костелу, який не був завершений, бо у 1672 р. під час облоги Львова його знищили турки.
У 1718 році за новим проектом архітектора Павла Антонія Фонтани було розпочато знову будівництво. У 1739 р. храм було освячено.
Сучасний бароковий фасад костел одержав у 1765 р. під час перебудови за проектом Франца Кульчицького. Тоді ж при сходах, що ведуть до храму, встановили скульптуру Богородиці Непорочного Зачаття, виготовлену Себастьяном Фесінґером. Йому теж приписують фігуру Св. Антонія Падуанського, що стоїть біля відкритої мурованої дзвіниці, яка постала за проектом Йозефа Маркля у 1818 р.
Францисканський монастир скасували під час реформ цісаря Йосифа ІІ і у 1786 р. костел став парафіяльним для римо-католиків Личаківського передмістя.
Костел св. Антонія був, разом з катедрою, єдиним римо-католицьким храмом, що не був зачинений за комуністичної влади.
В останні роки біля костелу, з боку вул. Малої, споруджено будівлі монастиря ордену Братів менших конвектуальних св. Франциска Асизького. В колишньому парафіяльному будинку, спорудженому в бароковому стилі, зараз (2009 р.) перебуває міститься музична школа №4.
Architecture
Kościół jest murowany z cegły, jednonawowy, z wieloboczna apsydą, dobudowanymi kaplicami i zakrystią. W środku sklepienia krzyżowe, dach dwuspadowy z małą wieżą na osi. Dwukondygnacyjna fasada rozczłonkowana jest pilastrami, zwieńczona frontonem z niszą zdobionym ornamentem muszlowym (1765). Otwory okienne mają zaokrąglone zakończenia. Od południowego wschodu do kościoła dobudowano trójłukową dzwonnicę. Od strony ul. Łyczakowskiej do kościoła prowadza kamienne schody.
Na poręczy schodów stoi figura Najświętszej Marii Panny (połowa XVIII w., autor S. Fesinger), przed dzwonnicą figura św. Antoniego (połowa XVIII, autor S. Fesinger). We wnętrzu zachowały się malowidła na sklepieniu, datowane na XIX w. Ołtarze zdobione są ornamentyką z XVIII-XIX w.
Related places
Sources
- Opis opracowano w ramach projektu „Galicjana”, 2001-2002