Ul. Zołota – pomnik Wiśniowskiego i Kapuścińskiego ID: 110

Egzekucje na Górze Straceń (Górze Stracenia, Górze Hyclowskiej) – wzgórzu między ul. Kleparowską i Domem Inwalidów, odbywały się przez dwa stulecia. W 1847 roku na Górze Straceń powieszono polskich patriotów, Teofila Wiśniowskiego i Józefa Kapuścińskiego. Z inicjatywy ówczesnego wiceprezydenta miasta, Michała Michalskiego, w lipcu 1895 roku lwowscy mieszczanie postawili na górze skromny marmurowy obelisk na postumencie z wielkich brył kamienia dłuta Juliana Markowskiego (1846-1903) z napisem pamiątkowym „Teofilowi Wiśniowskiemu straconemu w tym miejscu 31 lipca 1847 roku za wolność ojczyzny lwowskie mieszczaństwo”. Wtedy też utworzono park na zboczach Góry Straceń, który otrzymał nazwę Parku Wiśniewskiego.

History

Пагорб біля перетину вулиць Клепарівської та Золотої упродовж двох століть був місцем страт. Звідси й походить його традиційна назва — гора Страчення (чи Страти, теж Гицлівська — від помешкання гицля неподалік).

31 липня 1847 року тут повісили Теофіла Вішньовського (Teofil Wiśniowski) та Юзефа Капусцінського (Józef Kapuścinski). У липні 1895 року за ініціативи тогочасного віце-президента міста Міхала Міхальського (Michał Michalski), на горі встановили мармуровий обеліск на постаменті з великих кам'яних брил та написом: "Теофілові Вішньовському, страченому дня 31 липня 1847 року за свободу вітчизни. Міщани Львова 1895". Над написом були вирізьблені хрест та п'ятикутна зірка, а увінчувала обеліск скульптура орла. Автором пам'ятника був відомий львівський скульптор Юліан Марковський (Julian Markowski). Після встановлення пам'ятника на пагорбі впорядкували парк за проектом Арнольда Рьорінґа (Arnold Röhring), що отримав назву парку Вішньовського.

Впродовж тривалого часу меморіал перебував у занедбаному стані. У 2015 році його відреставрували, у цьому взяла участь Фундація культурної спадщини з Польщі. Нові пам'яткові таблиці, медальйон, та орел виготовили на зразок втрачених. Кошти на ці роботи виділила Фундація Ради Охорони пам'яті війн та мучеництва (Fundacja Rady Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa), реставраційні роботи виконала група поляків і українців — Анна Штимельська-Карчевська (Anna Sztymelska-Karczewska, керівниця), Пьотр Маслянка (Piotr Maślanka), та Орест Дзиндра.

People

Теофіл Вішньовський (Teofil Wiktor Mikołaj Wiśniowski h. Prus I, 1806–1847) — польський революціонер проти Російської та Австрійської імперій.
Юзеф Капусцінський (Józef Kapuściński, 1818–1847) — польський революціонер проти Російської та Австрійської імперій.
Юліан Марковський (Julian Markowski, 1846–1903) — відомий львівський скульптор, автор меморіалу.
Міхал Міхальський (Michał Michalski, 1846–1907) — майстер-коваль, член міської ради Львова з 1880 року, ініціатор встановлення меморіалу повстанцям, тоді (1895) — віце-президент Львова.
Арнольд Рьорінґ (Arnold Röhring) — міський садівничий, автор проекту парку Вісньовського (1897).

Sources