Pl. Rynek, 2 – dawna kamienica Bandinellowska ID: 142
Budynek jest jednym z lepszych przykładów architektury późnego renesansu we Lwowie. Jego budowa datowana jest na koniec XVI w., przebudowa miała miejsce w latach 1737-1739. Budynek jest pokazowym przykładem miejskiej architektury pałacowej doby renesansu. Jego tradycyjna nazwa, „Kamienica Bandinellowska”, pochodzi od nazwiska pierwotnego właściciela.
History
Будинок, який стояв на місці "палаццо Бандінеллі" у ХVІ ст., називався Мордохаївським. У 1589 році аптекар та заможний купець Ієронім Віттемберґ (Hieronim Wittemberg) і Ярош Ведельський (Jarosz Wedelski) поставив той, що стоїть тепер.
У 1634 році кам'яниця перейшла у власність флорентійського купця Роберто Бандінеллі (Roberto Bandinelli), внука відомого флорентійського купця Бартоломео Бандінеллі (Bartolomeo Bandinelli), котрий вирішив проживати у Львові і отримав міське громадянство.
У 1629 році Бартоломео Бандінеллі вдосконалив уперше організовану Доменіком Монтелупо (Domenico Montełupo) пошту. У будинку містилася його поштова контора. Декретом від 4 березня 1629 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза (Zygmunt III Waza) надав Роберто Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти так званої "Ordinatio Posthae" і титул "королівського постмагістра". Кожної суботи поштові кур'єри вирушали на Ґданськ через Замостя – Люблін – Варшаву – Торунь і на Краків через Ярослав – Ряшів – Тарнув. Спочатку кур'єрів було 21, пізніше — 12. Ці послуги коштували дуже дорого, і тому міська рада вирішила економити на поштових витратах і висилала власного гінця, що було порушенням угоди. Через деякий час дії міської ради привели Роберто Бандінеллі до банкрутства і його поштова контора закрилася.
У 1737–1739 рр. будинок був реставрований, про що свідчить напис на його північному фасаді. При цій перебудові головний вхід був перенесений на вул. Домініканську (тепер вул. Ставропігійська). Наступна реставрація була проведена у 1750 р. під керівництвом архітектора Мартина Урбаніка (Marcin Urbanik).
У 1841 році в книгарні Едварда Віняжа (Edward Winiarz) та Карла Вільда-молодшого (Karł Wild), розташованій у приміщеннях першого та другого поверху кам'яниці Бандінеллі на пл. Ринок, 2, вперше був виставлений на публічний огляд дагеротип (попередник фотографії) із краєвидом м. Львова.
У 1850–1870 рр. тут містилася заснована у 1796 р. книгарня Карла Вільда (Karł Wild), яка слугувала своєрідним місцем зустрічей львівських літераторів. Тут також проживав деякий час польський поет Корнель Уєйський (Kornel Ujejski).
В кінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. будинок належав Хає Ґітлету Коркесу (Chaje Gitlet Korkes), а потім Самуелю Юзефу Коркесу (Samuel Józef Korkes).
У 1925 році для крамниці Якуба Шваддона (Jakub Schwaddon) за проектом архітектора Леопольда Райса (Leopold Reiss) виконано проект реконструкції заповнення вхідного порталу від пл. Ринок.
У 1935 р. маґістрат м. Львова вів тривалу переписку з Самуелем Юзефом Коркесом стосовно відновлення втрачених елементів білокам'яних обрамувань порталів від пл. Ринок та вул. Домініканської.
20.ІІ.1935 р. архітектор Євген Нагірний виконав проект порталу та вікна від пл. Ринок для магазину "Центросоюзу".
Наприкінці 1970-х рр. будинок перебував в аварійному стані. Після тривалих ремонтних та реставраційних робіт (майже двадцять шість років) урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 року. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції під егідою Львівського історичного музею, якому й належить тепер будинок.
Architecture
Budynek zbudowany został na wschodniej ścianie Rynku, zajmuje posesję narożną. Północna fasada wychodzi na ul. Stauropigijską.
Kamienica ma wydłużony kontur umieszczony na osi wschód-zachód. Budowla jest dwupiętrowa, fasady dzielone są szerokimi pasami belkowań z rozbudowanym gzymsem, flankowane są też pilastrami zdobionymi rustyką. Ściany zwracają uwagę elementami dekoracyjnymi z białego kamienia.
Okna obramowane są pilastrami, zwieńczone szczytami. Nad oknami pierwszego piętra umieszczone są dekoracyjne reliefy ze stylizowanymi postaciami delfinów. Portal główny obramowany jest półkolumnami.
We wnętrzu zachowały się autentyczne rzeźbienia kolumn międzyokiennych.
People
Роберто Бандінеллі (Roberto Bandinelli) — флорентійський купець, власник будинку з 1634 р.
Ієронім
Віттемберґ (Hieronim
Wittemberg)
— аптекар, власник будинку з 1589 р.
Ярош
Ведельський (Jarosz
Wedelski)
— власник будинку з 1589 р.
Самуель
Юзеф Коркес (Samuel
Józef Korkes)
— власник будинку в кін. ХІХ — поч. ХХ
ст.
Мордохай — власник будинку у ХVІ ст.
Євген Нагірний — архітектор.
Леопольд Райс (Leopold Reiss) — архітектор.
Мартин Урбанік (Marcin Urbanik) — архітектор, керівник реставрації у 1750 р.
Якуб Шваддон (Jakub Schwaddon) — у 1925 р. власник крамниці на партері.
Organizations
Sources
- Opis opracowano w ramach projektu „Galicjana”, 2001-2002