Pl. Rynek, 9 – dawny pałac arcybiskupi ID: 137

Dawny Pałac arcybiskupi (obecnie budynek mieszkalny). Budynek pełnił funkcje pałacu arcybiskupiego, datowany jest na 1634 r. (autor projektu: J. Pokorowicz), przebudowany został w 1845 r. Architektura tego obiektu łączy w sobie cechy renesansu (plan budynku) i klasycyzmu (fasada). Budynek o sześciookiennej fasadzie wzniesiony został na dwóch sąsiednich posesjach wschodniej pierzei Rynku. Jego tylna fasada wychodzi na ul. Fedorowa.

History

У 1376 році Владислав Опольський, правитель галицьких земель, віддав ділянку, на якій стоїть тепер будинок на пл. Ринок, 9, католицьким архієпископам. Будинок, який стояв на місці теперішнього на пл. Ринок, 9, згадується в історичних джерелах в ХV ст. і тоді був резиденцією литовських князів.

В 1405 р. і 1420 р. тут мешкав великий князь Свидриґайло (Swidrygajło). З 1430 року будинок переходить у власність католицьких архієпископів, звідки і походить його назва — "кам'яниця латинських архієпископів".

Після пожежі 1527 року, на цій ділянці був побудований (або, можливо, реконструйований з двох попередніх кам'яниць) новий будинок.

У 1634 році за розпорядженням архієпископа Станіслава Ґроховського (Stanisław Grochowski), який побудував тут новий великий будинок на шість вікон, який частково збережений дотепер. Автором проекту був відомий будівничий Ян Покорович (Jan Pokorowicz). На планах першого поверху та пивниць прослідковується поєднання капітальних стін двох дводільних будинків, які мали сіни і світлицю на кожній парцелі, а також видно винесення стін пивниць за межі фасадної стіни будинку (під тротуар). Це свідчить, що будинок ХVІІ ст. побудований на фундаментах і стінах перших поверхів попередніх середньовічних будинків, можливо, ХV–ХVІ ст. Будинок мав 68 кімнат. Особливо пишною була спальня архієпископа та зала так звана Фарфорова або Золота, викладена золотистою цеглою і кахлями, спеціально замовленими у Ґданську. До нашого часу оздоблення зали не дійшло, можливо, воно було знищене під час реконструкцій у ХІХ ст. Під час останньої реставрації у 1988 році були виявлені сліди золотистого тинькування.

Протягом століть будинок слугував як помешкання польських королів. Тут під час свого перебування у Львові проживали: Сиґізмунд ІІІ (1621 р.), Владислав IV (1634 р.), Ян ІІІ Собєський (1649 р., 1651 р., 1656 р.). 10.11.1673 р. тут помер король Польщі Міхал Корибут Вишневецький (Michał Korybut Wiśniowiecki).

Після того, як у 1842 році було побудовано архієпископський палац на Стрілецькій горі (тепер Львівська архієпархія РКЦ, вул. Винниченка, 32), у 1844 р. будинок купив архієпископ Францішек Піштек (Franciszek Pisztek) і передав його католицькій семінарії, яка віддала його в оренду. Тоді ж, у 1844–1845 рр. будинок був частково перебудований, зокрема, надбудований четвертий поверх. В цей період фасад набуває класицистичного характеру з чітким розташуванням вікон, оздоблених профільованими обрамуваннями, плоскими вертикальними пілястрами, горизонтальними тягами.

Архітектурні елементи ХVІІ ст. — білокам'яний портал фланкований двома коринтськими колонами та два вікна з білокам'яними обрамуваннями — зберіг лише перший поверх. Над порталом колись була мармурова таблиця з фундаційним написом.

У 1872 році за проектом архітектора Вінцентія Равського (Wincenty Rawski) реконструйовано третій поверх тильної кам'яниці від вул. Бляхарської, 16 (сучасна вул. І. Федорова) за рахунок його підняття та використання дахового простору. Після реконструкції тут містилася мала римо-католицька семінарія для хлопців. Тоді ж, у 1872 році був створений проект на влаштування друкарської майстерні в офіцині будинку з лівого боку (власник Домінік Ігнатій Леваковський (Dominik Ignacy Lewakowski).

У цьому ж 1872 році архітектор Вінцентій Равський виконав проект реконструкції в'їздових сіней у кам'яниці на пл. Ринок, 9 та влаштування тут на першому поверсі крамниці. У 1888 р. за проектом архітектора Івана Левинського проводиться реконструкція туалетів тильної кам'яниці. У 1891–1894 рр. у будинку влаштовують водопровід, каналізацію та встановлюються туалети системи "Moraus".

У 1914 році проводиться реконструкція приміщень першого поверху у будинку на пл. Ринок, 9 (проект будівничого Міхала Кустановича (Michał Kustanowicz)), який був погоджений 13 квітня цього ж року Гроном консерваторів Східної Галичини (Grono Konserwatorów Galicyi Wschodniej).

З 1957 року у будинку на пл. Ринок, 9 міститься Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва. Остання реставрація будинку проводилася у 1980-х рр.

В 2000-х рр. у тильній кам'яниці з боку вул. І. Федорова після реконструкції відкрито офіси Церковної кредитної спілки "Анісія". На першому та другому поверхах від пл. Ринок міститься Львівська обласна бібліотека для юнацтва. На третьому поверсі розташована Централізована бухгалтерія, а на четвертому — Управління освіти.

Architecture

Budynek zbudowany został na planie wydłużonego prostokąta, jest trzypiętrowy, murowany, ceglany, tynkowany. Ostatnie piętro, oddzielone od niższych partii gzymsem – dobudowane zostało w XIX w. Fasada od strony Rynku dzielona jest płaskimi lizenami, okna umieszczone są w obramowaniach, portal ograniczony jest półkolumnami (XVII w.).

We wnętrzach zachowały się malowidła ścienne z XVII w. (odkryte w latach 1985-1987).

People

Міхал Корибут Вишневецький (Michał Korybut Wiśniowiecki) — король Польщі, 10.11.1673 р. помер у будинку
Владислав IV — король Польщі, проживав у будинку в 1634 р.
Станіслав Ґроховський (Stanisław Grochowski) — архієпископ, ініціатор побудови (реконструкції) кам'яниці
Міхал Кустанович (Michał Kustanowicz) — будівничий, автор проекту реконструкції партеру
Домінік Ігнатій Леваковський (Dominik Ignacy Lewakowski) — власник друкарської майстерні в офіцині будинку
Іван Левинський — архітектор, автор проекту реконструкції виходків
Францішек Піштек (Franciszek Pisztek) — архієпископ
Ян Покорович (Jan Pokorowicz) — будівничий
Вінцентій Равський (Wincenty Rawski) — архітектор, автор проекту реконструкції
Сиґізмунд ІІІ — король Польщі, проживав у будинку в 1621 р.
Ян ІІІ Собєський — король Польщі, проживав у будинку в 1649 р., 1651 р., 1656 р.

Sources