Францішек КовалишинID: 35

Францішек КовалишинID: 35

1870-1915

Художник-аматор, рисувальник.

Францішек Ковалишин (Franciszek Kowaliszyn) (бл. 1870 р. – 1915 р., Львів) – художник-аматор, рисувальник, про якого відомо не дуже багато.

Ковалишин вчився на архітектурному факультеті Львівської політехніки, але через брак фінансів не закінчив навчання. У той же час відомо, що після Політехніки він працював у Львівському міському архіві.

У цей період, тобто наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Львів активно розбудовувався, а разом із появою новобудов зникали старі його споруди, міняли зовнішній вигляд райони міста. Мабуть, саме постійний контакт із старими документами з історії Львова і внутрішня потреба їх проілюструвати або зафіксувати те, що зникає з мапи міста, спонукали Ковалишина взятися за олівець, перо та пензель. Він виконував рисунки олівцем, тушшю або малював аквареллю архітектурні споруди та навіть цілі архітектурні краєвиди, перемальовував пам'ятки, деталі старих будинків з натури – якщо вони збереглися, якщо ні – з інших старих рисунків та гравюр.

Зарисовки Францішком Ковалишином львівських пам'яток здобули йому певну славу у Львові, про що свідчить його членство в Товаристві прихильників Львова (Towarzystwo miłosników Lwowa), в якому він займав посаду скарбника. Його історична прискіпливість до зображення пам'ятки була причиною того, що в II пол. 1900-х рр. відомий львівський єврейський історик Маєр Балабан (Majer Bałaban) залучив художника до ілюстрування задуманої ним книги під назвою "Єврейські квартали Львова. Їхня історія та пам'ятки", до якої Ковалишин виконав 8 рисунків з натури.

У своїй творчості іноді вдавався до історичних жанрових сюжетів. Наприклад, у бібліотеці Оссолінських у Львові зберігався рисунок 1904 р. під назвою "Вацлав Кошиц в агонії в міському шпиталі у Львові". Іноді, щоб збільшити достовірність зображуваного, він робив візуальну компіляцію на основі старих рисунків. Наприклад, у книзі Маєра Балабана є рисунок Ковалишина, до якого він додає власноручний напис: "Kуна з великої синагоги передмістя. Закритий в ній чоловік взятий зі збірки бібліотеки Павліковських".

Як рисувальник співпрацював із львівськими періодичними виданнями "Щоденна газета" ("Gazeta codzienna") та "Газета для всіх" ("Dziennik dla wszystkich"). Саме в цих виданнях він опублікував близько 60 рисованих портретів популярних історичних і громадських діячів.

Роботи Францішка Ковалишина до 1939 р. зберігалися у фондах Історичного музею, Бібліотеки Оссолінських, у відомій збірці графіки в бібліотеці Яна Ґвалберта Павліковського у Львові. У 1940 р., після націоналізації приватних збірок, графічні збірки Бібліотеки Оссолінських та Павліковських стали складовою частиною нинішньої графічної збірки Кабінету мистецтв Бібліотеки Національної Академії Наук України ім. В. Стефаника.

Works

1902 р. – Будинок Ставропігійського братства. Львівський історичний музей.

1904 р. – 1) "Pręgierz, żuraw i orczyk". Рис. Тушшю. Львівський історичний музей; 2) "Вацлав Кошиц в агонії в міському шпиталі у Львові". Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.

Інші роботи

  • Бернардинська площа у Львові (за зображенням з 1795 р.). Львівський історичний музей.
  • Костел єзуїтів у Львові. Львівський історичний музей.
  • Вежа римарів у Львові. Львівський історичний музей.
  • Волоська церква у Львові. Олівець, акварель. Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.
  • Низький замок у Львові. Акварель. За гравюрою Ф. Пернера "Вид Львова – головного міста Галичини та Володимирії". Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.
  • Перший поверх кам'яниці Коркесів.

Ілюстрації до книги Маєра Балабана "Dzielnica żydowska. Jej dzieje i zabytki"

  • Widok wschodniej strony ulicy Blacharskiej (Zydowskiej), S. 17.
  • Widok zewnętrzny synagogi Nachmanowiczów, S. 23, Ryc. 8.
  • Widok sciany wschodniej synagogi Nachmanowiczów, S. 31, Ryc. 11.
  • Dom Dra Simche Menachema (Blacharska, 19), S. 39, Ryc. 13.
  • Swiecznik "miejskiego bractwa tragarzy" z wielkiej synagogi miejskiej, S. 45, Ryc. 16.
  • Dom Jakoba Gombrychta (Boimów, 30) widziany z ul. Serbskiej (Rózanej), S. 68, Ryc. 27.
  • Najwyższa część ulicy Boimów, S. 81, Ryc. 32.
  • Kuna (pręgierz) z wielkiej synagogi przedmiejskiej. Zamknięty w niej człowiek wzięty ze zbiorów biblioteki Pawlikowskich, S. 86, Ryc. 34.
  • Kramy żydowskie z domu przy ul. Blacharskiej 20, S. 87, Ryc. 35.

Related places

  • Ul. Ruska, 7 – dawna cerkiew Wołoska (obecnie Uspieńska)

    Dawna Cerkiew Wołoska, obecnie Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny. Cerkiew Wołoska jest głównym elementem zespołu architektonicznego, w skład którego wchodzi budynek świątyni, wieża-dzwonnica (dobudowana do cerkwi od północy) oraz budynek kaplicy w podwórzu. Jest to najwybitniejszy zabytek lwowskiego renesansu, którego architektura łączy w sobie zachodnioeuropejskie formy renesansowe z tradycją budownictwa sakralnego wschodniego chrześcijaństwa. Cerkiew zbudowana została na rogu ulicy Podwalnej i Ruskiej, na miejscu dawnej świątyni z XV w. Zbudowana została w latach 1591-1629 (autorzy projektu: P. Rzymianin, W. Kapinos, A. Przychylny); w 1796 r. odbudowano cerkiew po pożarze. W połowie XIX w. świątynię połączono z kaplicą Trzech Świętych.

    More
  • Pl. Soborna, 3a – dawny kościół bernardynów (obecnie cerkiew Św. Andrzeja)

    Dawny Kościół bernardynów (obecnie – Cerkiew Św. Andrzeja, Pl. Soborny 3). Kościół bernardyński we Lwowie jest wybitnym przykładem architektury późnorenesansowej, w której znajduje odbicie duch i klimat epoki późnej kontrreformacji. Świątynia zbudowana została w latach 1600-1630 według projektu B. Awelidesa, P. Rzymianina, A. Przychylnego i A. Belera. Budowlę wzniesiono na miejscu starszego budynku drewnianego, datowanego na ok. 1460 r. Wraz z przyległymi obronnymi budynkami klasztornymi, dzwonnicą, kolumną pamiątkową i rotundą nad studnią na dziedzińcu Kościół bernardynów tworzy zespół architektoniczny. 

    More
  • Вул. Театральна, 13 – церква св. Петра і Павла (кол. костел єзуїтів)

    Костел єзуїтів розташований у середмісті Львова, при колишньому західному пряслі міських фортифікацій. Це – один із найбільших храмів міста, зразок бароково-ренесансної базиліки, збудованої за зразком Церкви Іль Джезу в Римі. Його творцями є відомі архітектори, скульптори, різьбярі, малярі. Постановою РМ УРСР №970 від 23.08.1963 р. Костел єзуїтів включено до Національного реєстру пам’яток під ох.№338.

    More
  • Вул. Івана Федоровича, 21 – житловий будинок

    Будинок №21 у модерновому стилі постав перед Першою світовою війною на фундаментах і пивницях ренесансної кам’яниці, званої Крохмалівською від імені власника юдея Шльоми Крохмаля. Сучасний будинок – один із багатьох чиншових будинків, які зводилися у Львові на зламі ХІХ–ХХ ст. Сьогодні у приміщеннях партеру розташована книгарня "Рідкісна книга" та ремонт телефонів "Мобакс".

    More
  • Вул. Івана Федоровича – Крохмалівськa кам'яниця (не існує)

    Давня кам'яниця, що походила з XVI ст., називалася Крохмалівською – від імені власника Шльоми Крохмаля. Це була ренесансна будівля, характерна для тогочасного Львова, яку зафіксував Франц Ковалишин на рисунку вул. Бляхарської 1904 р., i реконструкцію якої запропонував арх. Януш Вітвіцький на поч. 1944 р.

    More
  • Вул. Стефаника, 11 – житловий будинок

    Чотириповерховий житловий будинок, споруджений у 1873–1876 за проєктом Адольфа Куна для княгині Ядвіґи з Замойських, дружини Леона Сапіги, маршалка Галицького крайового сейму. Це перша у Львові чиншова кам'яниця у стилі неоготики, найбільший багатоквартирний житловий будинок міста довоєнного часу. Тут розміщувалися редакції газет, приміщення товариств, різноманітних майстерень та бюро. У 1910-х будинок став власністю закладу Оссолінських: крім помешкань тут розташувалася його адміністрація, а з 1932 — книгарня. Пам'ятка архітектури, ох. №М-280.

    More
  • Ul. Ruska, 7 – dawna cerkiew Wołoska (obecnie Uspieńska)

    Ul. Ruska, 7 – dawna cerkiew Wołoska (obecnie Uspieńska)
  • Pl. Soborna, 3a – dawny kościół bernardynów (obecnie cerkiew Św. Andrzeja)

    Pl. Soborna, 3a – dawny kościół bernardynów (obecnie cerkiew Św. Andrzeja)
  • Вул. Театральна, 13 – церква св. Петра і Павла (кол. костел єзуїтів)

    Вул. Театральна, 13 – церква св. Петра і Павла (кол. костел єзуїтів)
  • Вул. Івана Федоровича, 21 – житловий будинок

    Вул. Івана Федоровича, 21 – житловий будинок
  • Вул. Івана Федоровича – Крохмалівськa кам'яниця (не існує)

    Вул. Івана Федоровича – Крохмалівськa кам'яниця (не існує)
  • Вул. Стефаника, 11 – житловий будинок

    Вул. Стефаника, 11 – житловий будинок

Sources

  1. Bałaban Majer, Dzielnica żydowska. Jej dzieje i zabytki (Lwów, 1909), 17, 23, 31, 39, 45, 68, 81, 86, 87.
  2. Słownik artystów polskich, obcych w Polsce działających: Malarze, rzeźbiarze, graficy, T. ІV (Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk), 198.
  3. Каталог гравюр ХVІІ–ХХ ст. Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (Київ: Наукова думка, 1989), 22-23, 37, іл. 151, 152.
  4. Меламед М., Евреи во Львове (ХIII – первая половина ХХ века). События, общество, люди (Львов: ТЕКОП, 1994), 197 (іл.).
  5. Никифорчук Н., Гетьманські вали, "Високий замок", Спецвипуск "Старий Львів", 1992, №5, 7 (іл).


Citation

Галина Глембоцька. "Францішек Ковалишин". Lviv Interactive (Center for Urban History, 2026). URL: https://lia.lvivcenter.org/pl/persons/kowaliszyn-franciszek/

Author: Галина Глембоцька