Руїни Високого замку ID: 378

Парк був заснований в 1835 році. Назву він отримав завдяки фортеці, залишки якої збереглися на території. Структура парку орієнтована на модель ландшафтного парку. Має нижню та верхню тераси. Над верхньою у другій половині ХІХ ст. насипали штучний курган Люблінської унії, з оглядовим майданчиком на вершині. Окраса парку — ясенева та каштанова алеї на нижній терасі.

Спорудження Кургану Люблінської унії (Kopiec Unii Lubelskiej) розпочали у 1869 році на честь 300-річчя укладення унії між Польщею, Литвою і Руссю за ініціативи польського політика, львів'янина Францішека Смольки. Сьогодні тут оглядовий майданчик, одна з найпопулярніших туристичних локацій міста.

Залишки оборонної споруди (XIV–XV ст.). Одна з 16-ти бастей зовнішнього кільця фортифікацій середньовічного Львова (розібраної наприкінці XVIII ст.). Бастея була компонентом східного прясла міського оборонного муру. Виявлена під час будівництва пам'ятника І. Федорову, спорудженого на сусідній ділянці. Законсервована (1977 р.) разом з фрагментами внутрішньої оборонної стіни, з вежею мулярів.

B півпідвальному приміщенні будинку нa вул. Братів Рогатинців, 32 є залишки стін та бастеї міських укріплень XIV–XV ст. Фортифікаційна споруда доби готики — одна з 16-ти бастей зовнішнього кільця оборонної стіни середньовічного Львова (розібрана наприкінці XVIII ст.). Була розміщена у південній частині східного прясла муру. Виявлена у 1906 році. Півкругла, мурована з каменю споруда.

Фортифікаційні споруди доби готики (XIV-XV ст.) — фрагменти мурованої з каменю та цегли стіни з прямокутними та арочними прорізами-нішами. Збережені партії мурів відносилися до внутрішнього кільця оборонних укріплень середньовічного Львова. Становили частину західного прясла т. зв. "високої стіни". Зараз локалізовані на східній стороні просп. Свободи. Приклад давнього львівського фортифікаційного будівництва.

Міський арсенал — пам'ятка оборонної архітектури XIV–XVI ст. ЇЇ реставрацію і переобладнання під музей зброї здійснила Львівська міжобласна спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня (СНРВМ) у 1973–1980 рр. Будівля є пам'яткою архітектури національного значення, Ох. № 334.

Pierwsza tercja XVII w. Wjazdowa brama („Gliniańska”) oraz mury klasztoru Bernardynów (obecnie siedziba instytutu „Ukrzachidprojektrestauracja”). Pierwsza tercja XVII w. – budownictwo pod nadzorem inż. Fr. Hetkanta, 1618 r.; budownictwo wieży, 1976–1977 – restauracja z rekonstrukcją, architekci A. Nowakiwski, K. Prysiażny.