https://lia5.lvivcenter.org/pl/themes/potocki-monument-preservation/Мєчислав Потоцький та початки формування кола пам'яткоохоронців
Мєчислав Потоцький та початки формування кола пам'яткоохоронців ID: 287
Мєчислав Потоцький та початки формування кола пам'яткоохоронців у Львові у 1860-х і 1870-х роках.
People
Іван Ступницький
– Отець Іван Ступницький є прикладом інтелектуала, для якого, попри релігійний сан, заняття нумізматикою та археологією не мали виразно релігійного підґрунтя, а були радше задоволенням у позаробочий час, що йому дозволила освіта та високе соціальне становище. Канцлер Греко-католицької церкви, єпископ перемиський та віцемаршалок Галицького сейму, у 1865-1890 роках він був кореспондентом віденської Центральної комісії охорони пам’яток.
Юзеф Сермак
– Юзеф Сермак (~1834-1874) народився у Львові, вивчав право у Францисканському університеті. Працював адвокатом у Перемишлі, а з 1867 року — у Львові, де також став депутатом Міської ради і членом багатьох товариств. У 1865-1874 роках співпрацював з консерватором Мєчиславом Потоцьким як кореспондент Центральної комісії охорони пам'яток.
Леонард Городиський
– Леонард Городиський (?-1873) був землевласником на Поділлі, зокрема села Жабинці тепер Чортківського району. Освічений аристократ та, ймовірно, родич консерватора Мєчислава Потоцького, у 1867-1873 роках він був кореспондентом Центральної комісії охорони пам'яток.
Вінцент Поль
– Популярний польський поет епохи романтизму був також одним із перших географів у світі та різнобічним вченим. Вінцент Поль багато подорожував, був обізнаний з природою Галичини та її старовиною. У 1866-1867 роках він співпрацював з консерватором Мєчиславом Потоцьким як кореспондент Центральної комісії охорони пам'яток. За цей час став гучним критиком інституції.
Колишній "Королівський арсенал" (сьогодні — будинок Державного архіву Львівської області; 1639–1646, арх. П. Гродзицький; 1824 — реставрація). Бароко. Ренесанс (портал в подвір'ї). Будівля була зведена між двома лініями давніх міських мурів і прилягала до внутрішньої оборонної стіни (східної). Південний фасад виходить на майдан перед церквою Успення Богородиці. Портал у подвір'ї оздоблено рустованими пілястрами та волютами. З цього порталу походить бронзова скульптурна група "Архангел Михаїл" (автор — К. Франк, 1639, зберігається у Львівському Історичному Музеї). З 1928 року тут розташовано фонди міського архіву Львівської області. Від 1939 у будівлі розміщено Державний архів Львівської області та фонди Центрального державного історичного архіву м. Львова.
Dawny Dominikański Kościół Bożego Ciała to największy kościół barokowy Lwowa. Ten monumentalny zabytek architektury sakralnej jest głównym elementem zespołu architektonicznego datowanego na XV-XIX w., w skład którego wchodzą również budowle klasztoru i dzwonnica. Murowany z kamienia i cegły kościół zbudowany został w latach 1749-1764 (autor projektu: Jan de Witte, M. Urbanik, K. Muradowicz) na miejscu kościoła gotyckiego z XV w., na posesji przyległej do zachodniej granicy zabudowy średniowiecznego Lwowa. W latach 1792-1798 kościół był częściowo przebudowywany (autor projektu: K. Fesinger). W latach 1905-1914 przeprowadzono restaurację wnętrza. Przed fasadą wytyczono plac i urządzono skwer.
Міський
арсенал — пам'ятка оборонної архітектури XIV–XVI ст. ЇЇ реставрацію і
переобладнання під музей зброї здійснила Львівська міжобласна спеціальна
науково-реставраційна виробнича майстерня (СНРВМ) у 1973–1980 рр. Будівля
є пам'яткою архітектури національного значення, Ох. № 334.
Пам'ятка середньовічної оборонної архітектури. Зберігся фрагмент південної стіни мурованого замку (1362), зведеного на місці первісного дерев'яного. Залишки бійниць. Основу конструкції складає кам'яна та цегляна кладка. У 1869 р. камінь замкових мурів був використаний для насипного кургану ("Курган Люблінської унії") на вершині Замкової гори. Один з небагатьох вцілілих фрагментів давніх львівських фортифікацій.