Pl. Rynek, 20 – dawna kamienica Kreizerowska ID: 146

Kamienica mieszkalna doby baroku, zbudowana w XVIII w. na miejscu wcześniejszej zabudowy z okresu późnego średniowiecza i wczesnego renesansu przez F. Kulczyckiego. Zdobienia tego budynku są jednym z najbardziej wyrazistych we Lwowie przykładów dekoracji w stylu rokoko. Obecnie (2008) budynek mieszkalny.

History

Будинок на пл. Ринок, 20 (конскрипційний номер 237) побудований у ХVІ ст. Назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера (Stanisław Kraiser) (1569 р.). Ця назва збереглася до ХVІІІ ст.

На початку ХVІІІ ст. кам'яниця була триярусною і мала дворовий флігель (тобто індермах або гіндермах). Перша ґрунтовна реставрація будинку відбулася у ХVІІІ ст., коли він належав Юзефу з Ольбрахчиць Більському (Jozef z Olbrachczyc Bielski), рабштинському старості, від якого отримала назву — Більська.

Близько середини ХVІІІ ст. Більський провів перебудову, однак не зовсім вдалу. Тому після смерті Більського, його дружина Констанція з Бекерських Більська (Konstancja z Bekerskich Bilska), галицька каштелянова, яка у 1774 році стала повноправною власницею цієї нерухомості, вирішила провести ще одну реконструкцію. У 1776 р. вона замовила проект на перебудову кам'яниці у архітектора Петра Полейовського (Piotr Polejowski). Останній виконав проект, але не встиг реалізувати. Після смерті Полейовського Констанція Більська звернулася до іншого архітектора — Франциска Кульчицького, який завершив реконструкцію кам'яниці у 1779 році за рік до своєї смерті. Над художнім оформленням фасаду будинку та інтер'єру у 1776 році працювали скульптор Франциск Оленський (Олендзький), Ян Гертнер (Jan Hertner), мулярі Стефан Угницький та Михайло Стобанський. До нашого часу дійшов лише фасад на рівні першого поверху, обличкований тесаним білим каменем, який зберіг елементи пізньобарокового декору.

В 1840–1850-х рр. власником будинку був Ґабріель Мюллінґ (Gabriel Mülling). У другій половині ХІХ ст. кам'яниця переходить у руки українських міщан. У 1858 році її купив Михайло Димет (1820–1890), купець, власник крамниці і майстерні. Його крамниця "Під надією", яка містилася на першому поверсі, забезпечувала церкви Галичини церковним знаряддям і книгами. У 1864 році тут вперше у Львові продавали "Кобзар" Тараса Шевченка. Михайло Димет 27 років поспіль вибирався членом міської ради та декілька разів до торгової палати. У 1860-х рр. він підтримував матеріально українську літературну громаду в Галичині.

У 1860–1861 рр. кам'яниця була ґрунтовно перебудована на кошти Димета за проектом будівничого Міхаеля Ґерля (Michael Gerl), який був затверджений магістратом 13 липня 1860 року. Тоді, зокрема, було надбудовано четвертий поверх. Фасад кам'яниці, за винятком партеру та балкону другого поверху, оздобленого ґратами у стилі рококо і важкими кам'яними вазами на постаментах (вірогідно, з часу перебудови Франциском Кульчицьким), втратив свій вигляд з 1779 року. У 1890-х рр. будинок належав Францисці Димет.

У 1900–1930-х рр. кам'яниця належала Адольфу та Марті Ауербахам (Adolf i Marta Auerbach). На замовлення останніх у 1908 році архітектор Авґуст Богохвальський (August Bogоchwalski) виконав проект перекриття подвір'я скляним дахом, який був реалізований. У вересні 1934-го. архітектор Тадеуш Врубель (Tadeusz Wróbel) на замовлення Марти Ауербах виконав проект вхідного порталу.

На першому поверсі у пивницях влаштовано популярний у 1960-1970-х рр. ресторан "Під Левом". Інтер'єр його прикрашало керамічне панно "Данило Галицький" (автори Андрій Бокотей та Любомир Медвідь, 1965 р.). У 1986 році після реставрації приміщень партеру та підвалів тут відкрилося кафе "Під левом".

Architecture

Kamienica wzniesiona została w XVIII w. przez F. Kulczyckiego, nosi cechy stylowe późnego baroku z rokokową ornamentyką. Budynek zajmuje posesję na południowej pierzei Rynku, zbudowany został na planie wydłużonego prostokąta na osi północ-południe. Jest czteropiętrowy, ceglany, tynkowany.

Fasada jest częściowo zdobiona rustyką, dzielona fryzami. Nad pierwszą kondygnacją fasady, wyłożoną ciosanym kamieniem i dekorowaną kamiennymi dekoracjami rzeźbiarskimi, mieści się balkon na konsolach o formie ornamentu muszlowego. Portale i okna wyższych pięter zdobione są reliefowymi obramowaniami i szczytami ze stiukową dekoracją. Na balustradzie balkonowej stoją stiukowe wazony.

Dekoracje rzeźbiarskie datowane są na 1786 r. (rzeźbiarz F. Olędzki).

People

Адольф Ауербах — співвласник будинку.
Марта Ауербах — співвласниця будинку.
Юзеф з Ольбрахчиць Більський (Jozef z Olbrachczyc Bielski) — рабштинський староста, власник будинку.
Констанція з Бекерських Більська (Konstancja z Bekerskich Bielska) — дружина Юзефа Більського, власниця будинку.
Авґуст Богохвальський (August Bogochwalski) — архітектор, автор проекту скляного даху над подвір'ям.
Андрій Бокотей — співавтор керамічного панно "Данило Галицький" у ресторані.
Тадеуш Врубель (Tadeusz Wróbel) — архітектор, автор реконструкції порталу.
Ян Гертнер (Jan Hertner) — скульптор.
Міхаель Ґерль (Michael Gerl) — будівничий, керівник перебудови.
Михайло Димет — купець, власник крамниці "Під надією" на партері будинку та майстерні.
Станіслав Крайзер (Stanisław Kraiser) –львівський війт, власник будинку.
Франциск Кульчицький — архітектор, керівник реконструкції.
Любомир Медвідь — співавтор керамічного панно "Данило Галицький" у ресторані.
Ґабріель Мюллінґ (Gabriel Mülling) — власник будинку.
Франциск Оленський (Олендзький) — скульптор.
Петро Полейовський — архітектор, автор нереалізованого проекту реконструкції.
Михайло Стобанський — муляр.
Стефан Угницький — муляр.

Sources