Готель "Жорж" ID: 52
Престижний львівський готель, розташований на сучасній площі Міцкевича.
Готель "Жорж", один із найбільших готелів міста, розташований на Марійській площі (тепер — пл. Міцкевича), можна назвати осередком напівофіційного літературного життя Львова в період його радянізації. Саме тут поселяли найавторитетніших представників радянської інтелігенції та діячів мистецтв, які масово приїжджали до Львова з України та Росії для участі в окремих заходах або на триваліший час задля виконання певних адміністративних функцій, що їх нерідко вони поєднували з "речовим туризмом". Причому торгівці рідкісним для просторів СРСР крамом, серед якого чільне місце займали якісні текстильні вироби, знаходили своїх покупців безпосередньо в готелях.
З одного боку, готель ставав місцем першої зустрічі прибулих із львівським побутом, що був позначений для них аурою екзотики (Петро Панч, голова Оргкомітету львівського відділення Спілки радянських письменників України у 1939–1940 роках, згадує, що радянські письменники сприймали Львів як "заповітне" місто). З іншого боку, в готельних номерах відбувалися неформальні зустрічі радянських діячів культури з їхніми місцевими колегами та біженцями з Польщі, яка опинилася під німецькою окупацією.[[quote|54]] Зі спогадів Панча і львівського поета Остапа Тарнавського знаємо, що, крім готелю "Жорж", письменники зупинялися у колишній "Народній гостиниці" (пізніше — готель "Народний" на вул. Костюшка, 1-1а). Тарнавський наголошував, що гості, які мали вищий статус, оселялись у першому з названих готелів. Однак, за свідченням Панча, йому, керівникові Оргкомітету львівського відділення СРПУ, траплялося жити в обох.
У готелі був ресторан з музикою і танцями та нижньою залою, що працювала навіть після півночі, приваблюючи богемну публіку. Тарнавський наводить доволі розлогий епізод, у якому троє невідомих (імовірно, перевдягнутих працівників органів внутрішніх справ) намагалися спровокувати кількох українських письменників на побутову бійку. Її кульмінація розгорнулася власне у нижній залі готельного ресторану.
У часі першої радянської окупації готель було перейменовано на "Інтурист", що недвозначно свідчило про надану йому роль парадної брами міста.
Related places
People
Sources
- Aleksander Wat, Mój wiek: Pamiętnik mówiony (Warszawa 1990), t. 1, 260–261.
- Остап Тарнавський, Літературний Львів, 1939-1944: спомини (Львів, 1995), 50–51.
- Петро Панч, "Коперника, 42", Вітчизна, 1960, № 2, 171–173.
Автор — Віктор Мартинюк