Wirtualna mapa Lwowa literackiego (±1939) ID: 21

Koлишній палац Більських (сьогодні, у 2009 p. — Будинок вчителя; 1921–1923, арх. Ян Баґенський). Неокласицизм. Ділянка, на якій будувався палац, відділена від вулиці огорожею з брамою. З заходу примикає до забудови поч. ХХ ст. Комплекс інтер'єрів включає парадний зал. Зразок архітектури міжвоєнного часу у Львові.

Будинок, в якому сьогодні діє театр ім. Марії Заньковецької, був споруджений у 1837–1842 рр. як театр фундації гр. Cтаніслава Скарбека. Проект будинку виконав віденський арх. Людвік Піхль, будівництвом керував львівський міський арх. Йоганн Зальцманн. Стилістично будинок є характерним зразком пізнього класицизму у варіанті віденської архітектурної школи. Будинок театру є одним із найбільших у Європі, пам'яткою архітектури національного значення, ох.№1286.

Будинок, розміщений між просп. Шевченка та вул. Нижанківського, було споруджено для Міського казино в 1874-1876 рр. за проектом архітектора Філіпа Покутинського та інженера Людвіка Вєжбицького. Він є зразком архітектури історизму (італійського неоренесансу); пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 402-М). Від 2009 р. тут функціонує Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.

Budynek jest przykładem pałacu magnackiego doby baroku, włączonego w zespół późnośredniowiecznej i renesansowej zabudowy Rynku. Wzniesiony został w XVII w., w latach 1744-1763 został kapitalnie przebudowany (autorzy projektu: Jan de Witte, Bernard Meretyn, Marcin Urbanik; rzeźbiarze Sebastian Fesinger, Stefan Kodecki).  

Koлишній готель "Народна гостинниця" (зараз — будинок Західної регіональної митниці; 1905–1906, архітектурне бюро Міхала Уляма). Орнаментальна сецесія. Наріжна будівля у ряді житлової забудови, розміщена зі східного торця кварталу, на куті вулиць Костюшка (східний фасад) та Дорошенка (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вул. Ю. Дрогобича. Є одним із архітектурних акцентів вул. Дорошенка. З 1999 року будинок використовується Львівською митницею.

Чотириповерховий будинок на розі вулиць Валової, Підвальної та Братів Рогатинців був споруджений у 1910–1912 рр. за проектом архітектора Карела Боубліка. Це був чиншовий будинок купця Мавриція Шпрехера і доктора Макса Шпрехера. Споруда формально складається з двох частин із різною адресою: вул. Підвальна, 3 і вул. Валова, 31, але візуально сприймається як один двосекційний будинок. Це пам'ятка архітектури місцевого значення (Ох. № 216-М). У декорі застосовані мотиви історизму — поєднуються елементи неоренесансу, неоготики, а також сецесії. У міжвоєнний період власником будинку на вул. Підвальній, 3 була єврейська видавнича спілка "Хвиля". Сьогодні в обох частинах будинку розміщені офіси.

П'ятиповерховий будинок розташований серед рядової забудови на вул. Князя Романа. Споруджений як чиншова кам'яниця купців Людвіка Штадтмюллера і Кароля Чуджака у 1912–1913 рр. за проектом архітектора Адольфа Піллера. Це приклад архітектури раннього модернізму. У його стильовому  вирішенні поєднані мотиви юґендстилю, неоготики, сецесії. Пам'ятка архітектури (Ох. №  1199-М). Сьогодні тут розміщені Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.