Celem projektu jest stworzenie mapy krajobrazu literackiego życia
Ukraińców, Polaków i Żydów związaną z topografią Lwowa. Mapa została określona
mianem „wirtualnej” ponieważ głównymi źródłami badawczymi zostały wspomnienia
intelektualistów, w których możemy znaleźć wybrane wzmianki o wydarzeniach,
które zebrane razem przedstawiają ogólny obraz procesu subjektywnego.
History
Celem projektu jest stworzenie mapy krajobrazu literackiego życia Ukraińców, Polaków i Żydów związaną z topografią Lwowa. Mapa została określona mianem „wirtualnej” ponieważ głównymi źródłami badawczymi zostały wspomnienia intelektualistów, w których możemy znaleźć wybrane wzmianki o wydarzeniach, które zebrane razem przedstawiają ogólny obraz procesu subjektywnego.
Strona projektu dostępna w języku ukraińskim oraz angielskim. Текст історія проекту
Приміщення колишнього театру графа Скарбека,
передане 1940 року театрові імені Лесі Українки під керівництвом Володимира
Блавацького і Йосипа Стадника.
Польськомовний
популярний літературно-мистецький аналітичний місячник, що виходив у Львові у
1933–1939 роках. Головні редактори — Тадеуш Голлєндер (1933–1934) і Кароль Курилюк
(1936–1939).
Koлишній палац Більських (сьогодні, у 2009 p. — Будинок вчителя; 1921–1923, арх. Ян Баґенський). Неокласицизм. Ділянка, на якій будувався палац, відділена від вулиці огорожею з брамою. З заходу примикає до забудови поч. ХХ ст. Комплекс інтер'єрів включає парадний зал. Зразок архітектури міжвоєнного часу у Львові.
Будинок, в якому сьогодні діє театр ім. Марії
Заньковецької, був споруджений у 1837–1842 рр. як театр фундації гр. Cтаніслава
Скарбека. Проект будинку виконав віденський арх. Людвік Піхль, будівництвом
керував львівський міський арх. Йоганн Зальцманн. Стилістично будинок є
характерним зразком пізнього класицизму у варіанті віденської архітектурної
школи. Будинок театру є одним із найбільших у Європі, пам'яткою архітектури
національного значення, ох.№1286.
Будинок, розміщений між просп.
Шевченка та вул. Нижанківського, було споруджено для Міського казино в 1874-1876
рр. за проектом архітектора Філіпа Покутинського та інженера Людвіка Вєжбицького.
Він є зразком архітектури історизму (італійського неоренесансу); пам'яткою
архітектури місцевого значення (Ох. № 402-М). Від 2009 р. тут функціонує Львівська
обласна універсальна наукова бібліотека.
Budynek jest przykładem pałacu magnackiego doby baroku, włączonego w zespół późnośredniowiecznej i renesansowej zabudowy Rynku. Wzniesiony został w XVII w., w latach 1744-1763 został kapitalnie przebudowany (autorzy projektu: Jan de Witte, Bernard Meretyn, Marcin Urbanik; rzeźbiarze Sebastian Fesinger, Stefan Kodecki).
Koлишній готель "Народна гостинниця" (зараз — будинок Західної регіональної митниці; 1905–1906, архітектурне бюро Міхала Уляма). Орнаментальна сецесія. Наріжна будівля у ряді житлової забудови, розміщена зі східного торця кварталу, на куті вулиць Костюшка (східний фасад) та Дорошенка (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вул. Ю. Дрогобича. Є одним із архітектурних акцентів вул. Дорошенка. З 1999 року будинок використовується Львівською митницею.
Чотириповерховий
будинок на розі вулиць Валової, Підвальної та Братів Рогатинців був споруджений
у 1910–1912 рр. за проектом архітектора Карела Боубліка. Це був чиншовий
будинок купця Мавриція Шпрехера і доктора
Макса Шпрехера. Споруда формально складається з двох частин із різною
адресою: вул. Підвальна, 3 і вул. Валова, 31, але візуально сприймається як
один двосекційний будинок. Це пам'ятка архітектури місцевого значення (Ох. №
216-М). У декорі застосовані мотиви історизму — поєднуються елементи
неоренесансу, неоготики, а також сецесії. У міжвоєнний період власником будинку
на вул. Підвальній, 3 була єврейська видавнича спілка "Хвиля".
Сьогодні в обох частинах будинку розміщені офіси.
П'ятиповерховий будинок розташований серед рядової забудови на
вул. Князя Романа. Споруджений як чиншова кам'яниця купців Людвіка Штадтмюллера
і Кароля Чуджака у 1912–1913 рр. за проектом архітектора Адольфа Піллера. Це приклад архітектури раннього модернізму. У його
стильовому вирішенні поєднані мотиви юґендстилю,
неоготики, сецесії. Пам'ятка архітектури (Ох. № 1199-М). Сьогодні тут розміщені Львівське
державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний
центр.