https://lia5.lvivcenter.org/pl/themes/interwar-merchants/Купецтво у міжвоєнному Львові
Купецтво у міжвоєнному Львові ID: 170
Тема маркує простори та середовища, у яких відбувалися торгові та купецькі
відносини у міжвоєнному Львові.
History
Метою дослідницького
мікропроекту є соціотопографічна реконструкція
торгових і купецьких середовищ міжвоєнного Львова за допомогою інтерактивної
мапи міста.
Представлено типи найбільших купецьких
та купецько-промислових організацій, які діяли у Львові у міжвоєнний період. Простежено
фінансові аспекти торгівлі та механізми торгових взаємовідносин.
Висвітлено питання участі львівських
купців у "Східних Торгах", які відбувалися у Львові із 1921 року. На
підставі діяльності Торгово-Промислової
палати Львова та Міських Закладів Апровізації проаналізовано питання взаємовідносин
влади та купецьких кіл міста.
Показано типи міської торгівлі зокрема приклади
вуличної торгівлі на Ринку ( площа Ринок) та "Кракідалах". Також наведено
приклади елітної торгівлі у пасажі "Міколяша"
та торговому будинку "Магнус". Окрім місць стихійної торгівлі показано крамниці, якими володіли єврейські,
польські та українські купці Львова, а
саме: Адольф Авербах, Станіслав Баран та Михайло Ковалів, подано їх біографічні
нариси.
Окрім аспектів вуличної і крамничної
торгівлі показано торгову діяльність представників українського кооперативного
руху – "Маслосоюзу".
Одним із важливих аспектів розвитку
торгової сфери економіки міста була діяльність освітніх установ відповідного
напрямку – Академії Закордонної Торгівлі.
Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств (Stowarzyszenie kupców i przemysłowców polskich województw południowo-wschodnich)
Організація, що об'єднувала польські економічні осередки Східної
Малопольщі впродовж 1921–1939 років.
Союз українських купців (із 1935 року, також, СУКіП — Союз українських купців і промисловців) — організація, що об'єднувала інтереси українських купців та промисловців.
Діяла у Львові з 1923 до 1939 року.
Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa)
Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa) — державна
установа підтримки торгівлі рільничими продуктами, збіжжям та нафтою, що діяла
у Львові з перервами з 1866 до 1939 року.
Міські заклади апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne)
Міські заклади
апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne)
(1902–1907;
1914–1937) — заклад для
забезпечення населення споживчими товарами, ліквідований під тиском приватних купців
у 1937 році.
Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego)
Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie) — навчальний заклад із
підготовки фахівців у сфері торгівлі, що діяв у міжвоєнному Львові. На його
базі сьогодні існує Львівський торговельно-економічний університет.
Zajmuje narożną posesję na północnej pierzei Rynku. Ukończony w 1803 r., jest przykładem stylu empire. Mury zachowały częściowo pozostałości gotyckich konstrukcji datowanych na XV w. Budynek zajmuje narożną posesję na północnej pierzei Rynku. Fasada wschodnia wychodzi na ul. Drukarską. Kamienica wzniesiona została na miejscu dwóch starszych budynków z XV w. Przebudowa rozpoczęła się ok. 1800 r., prace zakończono w 1803 r., prace restauracyjne wykonano w 1934 r. Obecnie (2008) budynek mieszkalny.
Колишній будинок Дирекції Залізниці (1887, архітектор В. Равський). Стиль будівлі – iсторизм (неоренесанс). Будівля акцентує перспективу вул. Січових Стрільців. Через арку проїзду – сполучається з давнім Пасажем Гаусмана (тепер – це провулок Крива Липа). Сьогодні (2008 p.) – офісний будинок. Пам'ятка показовий приклад архітектури адміністративно-офісних споруд доби історизму.
Dawny gmach Namiestnictwa (1878-1880, architekci Felix Księżarski, Sylwester Hawryszkiewicz). Styl budowli – historyzm (neorenesans). Gmach o monumentalnej architekturze, usytuowany przy wschodniej granicy zabudowy starego miasta, na dawnych Wałach Gubernatorskich. Zajmuje narożną działkę, północna fasada wychodzi na ul. Proswity. Obecnie (2009 r.) – siedziba Lwowskiej Obwodowej Państwowej Administracji.
Будинок у пізньобароковому стилі постав наприкінці XVIII ст. внаслідок
ґрунтовної перебудови двох давніх ренесансних кам'яниць. Зберігає нашарування
ренесансу, бароко та історизму. Пам'ятка архітектури (ох. №1275).
Тут знаходиться 8-поверховий будинок споруджений за проектом архітектора Ярослава Назаркевича у 1964 році на місці двох кам'яниць ХІХ ст., які не витримали радянських танкових парадів. В новозбудованому будинку, через браму якого можна було перейти на вул. Театральну, працювало популярне кафе "Червона шапочка", перейменоване потім на "Біля фонтану". Зараз тут ресторан японських страв "Острів суші".
Кам'яницю (конскр. №21 ст., №17
н.) постала на місці розібраних мурів Галицької брами. Звів її Зелік Гулес 1791
року в стилі пізнього бароко, а 1868 року доктор Юстин Кулик провів реконструкцію.
Рішенням сесії Львівського
облвиконкому №393 від 22.11.88 р. кам'яниця включена до Місцевого реєстру
пам'яток під ох.№941. Від поч. 1950-х рр. і досі на партері кам'яниці міститься магазин взуття "Чобіток".
Чотириповерховий будинок на розі
вулиць Руської та Підвальної було споруджено у 1905–1906 рр. за проектом
архітекторів Івана Левинського і Тадеуша Обмінського. Ця будівля — один із
найкращих та найяскравіших зразків "гуцульської" сецесії на території
України, пам'ятка архітектури (ох. № 391-М). Товариство "Дністер" відігравало
символічну роль в культурному житті та розвитку української громади на початку
XX ст. Сьогодні в будинку функціонує Комунальна 1-а міська поліклініка.
Budynek jest przykładem pałacu magnackiego doby baroku, włączonego w zespół późnośredniowiecznej i renesansowej zabudowy Rynku. Wzniesiony został w XVII w., w latach 1744-1763 został kapitalnie przebudowany (autorzy projektu: Jan de Witte, Bernard Meretyn, Marcin Urbanik; rzeźbiarze Sebastian Fesinger, Stefan Kodecki).
Народний Дім постав за проектом
Вільгельма Шмідта у 1851–1864 рр. У його образі — слабкий відгомін романтичної течії в архітектурі
класицизму та бідермаєру. Тут містилися товариство і редакція Галицько-Руської
матиці та ін., театр "Розмаїтості". Сьогодні тут — Окружний будинок
офіцерів Львівського військового округу, кінотеатр "Кінопалац", заклади
громадського харчування і танцювальні студії. Пам'ятка архітектури (ох.
№295-М).
Кoл. Будинок Кредитного Земельного Товариства (зараз — житловий будинок з крамницями; 1809–1811; 1821–1822; 1893–1895 — часткова реконструкція, арх. Ян Шульц; 1950-і рр. (надбудова четвертого поверху). Ампір. Будинок споруджено в центрі міста, на західній стороні просп. Свободи, на кутовій ділянці. Бічний (південний) фасад виходить на вул. Коперника. Будівля — цегляна, тинькована, чотириповерхова, з черепичним схилим дахом, у плані — Г-подібна, з внутрішнім подвір'ям.
Будинок колишньогоТехнологічного Інституту (1907–1909 рр., арх. Тадей Обмінський). Будинок споруджено для т. зв. Технологічного Інституту — закладу, функцією якого було поширення професійних знань в середовищі промисловців та ремісників, з метою підвищення якості продукції і кваліфікації виробників. Стиль будівлі — cецесія. Сьогодні (2009 p.) будинок використовується як навчальний корпус Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка.
Koлишній готель "Народна гостинниця" (зараз — будинок Західної регіональної митниці; 1905–1906, архітектурне бюро Міхала Уляма). Орнаментальна сецесія. Наріжна будівля у ряді житлової забудови, розміщена зі східного торця кварталу, на куті вулиць Костюшка (східний фасад) та Дорошенка (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вул. Ю. Дрогобича. Є одним із архітектурних акцентів вул. Дорошенка. З 1999 року будинок використовується Львівською митницею.
Житловий будинок з кінотеатром та приміщенням аптеки (1897-1898, арх. Людвіг Цибульський). Історизм (необароко). Монументальна архітектурна споруда, головний акцент майдану, прилеглого до пам'ятника Михайлові Грушевському. Головним фасадом виходить на проспект, тильним - на вул. Волошина, утворюючи торцеву частину кварталу.
Будинок побудований для приміщення нової аптеки в 1892 році на кошти Кароля Міколяша, сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца. На зламі ХІХ і ХХ століть в подвір'ї кам'яниці побудовано архітектурний ансамбль будівель у стилі сецесії відомий під назвою "Пасажу Міколяша".
Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)
Вул. Січових Стрільців, 3 – офісний будинок
Ul. Wynnyczenks, 18 – Lwowska Obwodowa Państwowa Administracja
Вул. Івана Федоровича, 8 – житловий будинок
Просп. Свободи, 6–8 – житловий будинок
Вул. Галицька, 16 – житловий будинок
Вул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка
Pl. Rynek, 10 – dawny pałac Lubomirskich
Вул. Театральна, 22 – "Будинок Офіцерів" (колишній Народний дім)
Prosp. Swobody, 1-3 – budynek mieszkalny
Вул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка
Ul. Tuhan-Baranowskiego 10 - Lwowska Akademia Komercyjna
Вул. Костюшка, 1 – будинок Львівської регіональної митниці
Просп. Шевченка, 26 – житловий будинок
Вул. Коперника, 1 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша
Sources
Основою мікропроекту стали неопубліковані архівні матеріали із Центрального
Державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІАУЛ) та Державного архіву
Львівської області (ДАЛО).
Джерельну базу дослідження доповнили адресні
книги та видання статистичного характеру, використано також опубліковані спогади тогочасних
жителів міста.
Almanach żydowski zawierający szereg artykułów wybitnych
literatów, polityków i publicystów oraz czołowych postaci Małopolski Wschodniej (Lwów: Kultura i sztuka, 1937), 708;
Spis branżowy miasta Lwowa na rok 1939 (wyd. Reklama Pocztowa Sp. Z.
O.O.) 227;
Sprawozdanie z czynności prezydjum i wydziału Kongregacji Kupieckiej za
czas od 16 paźdiernika 1926 r. do 9 listopada 1929 r. (Lwów 1929), 43;
Володимир Несторович Українські Купці і Промисловці в Західній Україні 1920-1945, (Торонто, Чікаґо: Клюб Українських
Професіоналістів і Підпоиємців, 1977) 342;
Степан Гелей
Львівська
комерційна академія. Нарис історії. Монографія (Львів: Видавництво ЛКА,
2008) 624;
Leon Biegeleisen Polityka
gospodarczo-aprowizacyjna miast polskich (Warszawy i Lwowa)
(Warszawa, 1935) 288;
Tadeusz Filar Ukraińskie galicyjskie sfery gospodarcze w drugiej
Rzeczypospolitej (Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w
Krakowie, 2011), 355;
Wacław Wierzbieniec Żydzi w województwie Lwowskim w okresie międzywojennym:
zagadnienia demograficzne i społeczne (Rzeszów: Wydawnictwo
Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003), 402;
Witold Szolginia Tamten Lwów, t. 2 Ulice i Place ( Wrocław : Sudety,
1992), 211;