https://lia5.lvivcenter.org/en/themes/interwar-merchants/Купецтво у міжвоєнному Львові
Купецтво у міжвоєнному Львові ID: 170
Тема маркує простори та середовища, у яких відбувалися торгові та купецькі
відносини у міжвоєнному Львові.
History
Метою дослідницького
мікропроекту є соціотопографічна реконструкція
торгових і купецьких середовищ міжвоєнного Львова за допомогою інтерактивної
мапи міста.
Представлено типи найбільших купецьких
та купецько-промислових організацій, які діяли у Львові у міжвоєнний період. Простежено
фінансові аспекти торгівлі та механізми торгових взаємовідносин.
Висвітлено питання участі львівських
купців у "Східних Торгах", які відбувалися у Львові із 1921 року. На
підставі діяльності Торгово-Промислової
палати Львова та Міських Закладів Апровізації проаналізовано питання взаємовідносин
влади та купецьких кіл міста.
Показано типи міської торгівлі зокрема приклади
вуличної торгівлі на Ринку ( площа Ринок) та "Кракідалах". Також наведено
приклади елітної торгівлі у пасажі "Міколяша"
та торговому будинку "Магнус". Окрім місць стихійної торгівлі показано крамниці, якими володіли єврейські,
польські та українські купці Львова, а
саме: Адольф Авербах, Станіслав Баран та Михайло Ковалів, подано їх біографічні
нариси.
Окрім аспектів вуличної і крамничної
торгівлі показано торгову діяльність представників українського кооперативного
руху – "Маслосоюзу".
Одним із важливих аспектів розвитку
торгової сфери економіки міста була діяльність освітніх установ відповідного
напрямку – Академії Закордонної Торгівлі.
Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств (Stowarzyszenie kupców i przemysłowców polskich województw południowo-wschodnich)
Організація, що об'єднувала польські економічні осередки Східної
Малопольщі впродовж 1921–1939 років.
Союз українських купців (із 1935 року, також, СУКіП — Союз українських купців і промисловців) — організація, що об'єднувала інтереси українських купців та промисловців.
Діяла у Львові з 1923 до 1939 року.
Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa)
Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa) — державна
установа підтримки торгівлі рільничими продуктами, збіжжям та нафтою, що діяла
у Львові з перервами з 1866 до 1939 року.
Міські заклади апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne)
Міські заклади
апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne)
(1902–1907;
1914–1937) — заклад для
забезпечення населення споживчими товарами, ліквідований під тиском приватних купців
у 1937 році.
Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego)
Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie) — навчальний заклад із
підготовки фахівців у сфері торгівлі, що діяв у міжвоєнному Львові. На його
базі сьогодні існує Львівський торговельно-економічний університет.
Будинок під №45 сформований
з двох старих тривіконних кам'яниць (колишніх "Кудлічовської" і "Галяровичовської"), об'єднаних в одне ціле у період
перебудови, завершеної близько 1803 року. Внаслідок згаданої реконструкції з'являється
нова чотириповерхова кам'яниця з малим внутрішнім подвір'ям у глибині ділянки,
зовнішній вистрій якої набув стильових рис ампіру. При цьому на нижніх ярусах
збереглися фрагменти старого мурування з готичною аркою, відкритою
реставраторами у 1930-ті рр., та підвалами ХV–ХVІ ст. Наслідком подальших реконструкції
кін. ХІХ – поч. ХХ ст. стали зміни розташування входів та сходових кліток.
Колишній будинок Торгово-промислової Палати. Побудований у 1907–1910 рр. за проектом арх. Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського. У стильовому відношенні будинок має ознаки пізньої сецесії з помітними ремінісценціями неокласицизму. Основну частину будівельних робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Сьогодні (2009 p.) – будинок Прокуратури Львівської області.
Колишній будинок Дирекції Залізниці (1887, архітектор В. Равський). Стиль будівлі – iсторизм (неоренесанс). Будівля акцентує перспективу вул. Січових Стрільців. Через арку проїзду – сполучається з давнім Пасажем Гаусмана (тепер – це провулок Крива Липа). Сьогодні (2008 p.) – офісний будинок. Пам'ятка показовий приклад архітектури адміністративно-офісних споруд доби історизму.
Former Governor's Office (1878–1880, architects Felix Księżarski, Sylvester Havryshkevych). The building's style is historicism (Neo-Renaissance). A monumental architectural structure located on the eastern edge of the old town, on the former Governor's Ramparts. It occupies a corner plot, with its northern façade facing Prosvity Street. Today (2009) it is the building of the Lviv Regional State Administration.
The late
Baroque building on Fedorova street 8 (conscription no. 181) was constructed in
the late 18th century after a substantial reconstruction of two old
Renaissance townhouses called “Lyskovychivska” and “Nestorovychivska” or, in
Polish spelling, “Liskowiczówska” and
“Nestorowiczówska”. Stylistically, it has preserved
characteristic features of the Renaissance, Baroque, and Historicist periods.
According to the resolution of the Council of Ministers number 442 dated 6
September 1979, the house was entered in the National register of monuments
under protection number 1275.
Тут знаходиться 8-поверховий будинок споруджений за проектом архітектора Ярослава Назаркевича у 1964 році на місці двох кам'яниць ХІХ ст., які не витримали радянських танкових парадів. В новозбудованому будинку, через браму якого можна було перейти на вул. Театральну, працювало популярне кафе "Червона шапочка", перейменоване потім на "Біля фонтану". Зараз тут ресторан японських страв "Острів суші".
The townhouse (old conscription No. 21, new No. 17) was erected on the site of the dismantled walls of the Halytska Gate. It was built in 1791 by Zelik Hules in the Late Baroque style, and later, in 1868, Dr. Yustyn Kulyk oversaw its reconstruction. By Decision No. 393 of the Lviv Regional Executive Committee on November 22, 1988, the building was included in the Local Register of Monuments under protection No. 941. Since the early 1950s, the "Chobitok" shoe store has occupied the building's ground floor.
The
four-storied building on the
corner of Ruska and Pidvalna
streets was built in 1905–1906
under a project designed by architects Ivan
Levynskyi (Jan
Lewiński) and Tadeusz Obmiński. The
building is one of the best and
brightest examples of the "Hutsul" Secession in Ukraine; it is an architectural monument
(protection number 391). The Dnister company played a quite remarkable and symbolic role in the cultural
life of the Ukrainian community
in the early 20th c. Today
the building is occupied by the First municipal
clinic.
Lubomirski Palace (presently a branch of Lviv Ethnography and Crafts Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine) is an example of the architecture of the Baroque magnate palace incorporated in the contruction complex of the late medieval and early Modern periods. It was constructed in the seventeenth century, significantly rebuilt in and refinished over the course of 1744–1763 (by the architects Jan de Witte, Bernard Meretyn and Marcin Urbanik, and by the sculptors Sebastian Fesinger and Stefan Kodecki).
The Peoples’ House was constructed in the years 1851-1864 under a project drawn up by Wilhelm Schmidt; a slight echo of the Romanticism and Biedermeier can be seen in the Neo-Classicist architecture of the building. The society of Halytsko-Ruska Matytsia and its editorial office were located there, as well as some other public organizations; later the building was occupied by the Rozmaitości theatre. According to the resolution of the Lviv regional executive committee number 381 dated 5 July 1985, the building of the Peoples’ House was entered into the register of local monuments under protection number 295. As for today, the building houses the District House of Officers for the Western Operational Command, the Cinema Palace, a few cafés and a dancing studio.
Former Land Credit Union Building (1809–1811 and 1821–1822; unknown architect). Initially the building belonged to J. Hausner and W. Violand company (and was also called Hausner House), and in 1845–1939 it changed ownership to the Land Credit Union. In 1853–1855 Austrian Archduke Karl Ludwig lived in this building, whose arrival in Lviv (then Lemberg) was welcomed by fireworks and a procession on the boulevard. The boulevard, on which the building is located was named after him. In the 1930's Count Wojciech Diduszycki lived in the building over the "Palacy" Cinema. In the late 1940's the fourth floor was added according to the project by the architect M. Mykula.
Будинок колишньогоТехнологічного Інституту (1907–1909 рр., арх. Тадей Обмінський). Будинок споруджено для т. зв. Технологічного Інституту — закладу, функцією якого було поширення професійних знань в середовищі промисловців та ремісників, з метою підвищення якості продукції і кваліфікації виробників. Стиль будівлі — cецесія. Сьогодні (2009 p.) будинок використовується як навчальний корпус Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка.
The former "Narodna Hostynnytsia" Hotel (currently — the building of the Western Regional Customs; 1905–1906, architectural bureau of Michał Ulam). Ornamental Secession. It is a corner building in a row of residential development, situated at the eastern end of the block, on the corner of Kostiushka (eastern façade) and Doroshenка (southern façade) streets. The rear northern façade overlooks vul. Yu. Drohobycha. It is one of the architectural accents of vul. Doroshenka. Since 1999, the building has been used by the Lviv Customs.
Житловий будинок з кінотеатром та приміщенням аптеки (1897-1898, арх. Людвіг Цибульський). Історизм (необароко). Монументальна архітектурна споруда, головний акцент майдану, прилеглого до пам'ятника Михайлові Грушевському. Головним фасадом виходить на проспект, тильним - на вул. Волошина, утворюючи торцеву частину кварталу.
The building was constructed to house a new pharmacy in 1892 at the expense of Karol Mikolasch, the son of the Czech entrepreneur Piotr Mikolasch, according to the design of architect Jan Schulz. At the turn of the nineteenth and twentieth centuries, an architectural ensemble of Secession buildings, known as "Mikolasch Passage", was constructed in the courtyard of the townhouse.
Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)
Вул. Січових Стрільців, 3 – офісний будинок
Vul. Vynnychenka, 18 – building of the Lviv Regional State Administration
Vul. Ivana Fedorovycha, 8 – residential building
Просп. Свободи, 6–8 – житловий будинок
Vul. Halytska, 16 – residential building
Vul. Ruska, 20 – First Municipal Polyclinic (former Dnister Insurance Company Building)
Pl. Rynok, 10 – former Lubomirski Palace
Vul. Teatralna, 22 – The House of Officers (former Peoples’ House)
Prosp. Svobody, 1–03 – residential building
Вул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка
Vul. Tuhan-Baranovskoho St. 10 – Lviv Academy of Commerce
Vul. Kostiushka, 1 – building of the Lviv Regional Customs
Просп. Шевченка, 26 – житловий будинок
Vul. Kopernyka, 1 – former pharmacy building, part of a former Mikolasch passage
Sources
Основою мікропроекту стали неопубліковані архівні матеріали із Центрального
Державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІАУЛ) та Державного архіву
Львівської області (ДАЛО).
Джерельну базу дослідження доповнили адресні
книги та видання статистичного характеру, використано також опубліковані спогади тогочасних
жителів міста.
Almanach żydowski zawierający szereg artykułów wybitnych
literatów, polityków i publicystów oraz czołowych postaci Małopolski Wschodniej (Lwów: Kultura i sztuka, 1937), 708;
Spis branżowy miasta Lwowa na rok 1939 (wyd. Reklama Pocztowa Sp. Z.
O.O.) 227;
Sprawozdanie z czynności prezydjum i wydziału Kongregacji Kupieckiej za
czas od 16 paźdiernika 1926 r. do 9 listopada 1929 r. (Lwów 1929), 43;
Володимир Несторович Українські Купці і Промисловці в Західній Україні 1920-1945, (Торонто, Чікаґо: Клюб Українських
Професіоналістів і Підпоиємців, 1977) 342;
Степан Гелей
Львівська
комерційна академія. Нарис історії. Монографія (Львів: Видавництво ЛКА,
2008) 624;
Leon Biegeleisen Polityka
gospodarczo-aprowizacyjna miast polskich (Warszawy i Lwowa)
(Warszawa, 1935) 288;
Tadeusz Filar Ukraińskie galicyjskie sfery gospodarcze w drugiej
Rzeczypospolitej (Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w
Krakowie, 2011), 355;
Wacław Wierzbieniec Żydzi w województwie Lwowskim w okresie międzywojennym:
zagadnienia demograficzne i społeczne (Rzeszów: Wydawnictwo
Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003), 402;
Witold Szolginia Tamten Lwów, t. 2 Ulice i Place ( Wrocław : Sudety,
1992), 211;