Pl. Muzejna, 3 – Cerkiew Najświętszej Eucharystji (dawny kościół dominikański) ID: 188

Dawny Dominikański Kościół Bożego Ciała to największy kościół barokowy Lwowa. Ten monumentalny zabytek architektury sakralnej jest głównym elementem zespołu architektonicznego datowanego na XV-XIX w., w skład którego wchodzą również budowle klasztoru i dzwonnica. Murowany z kamienia i cegły kościół zbudowany został w latach 1749-1764 (autor projektu: Jan de Witte, M. Urbanik, K. Muradowicz) na miejscu kościoła gotyckiego z XV w., na posesji przyległej do zachodniej granicy zabudowy średniowiecznego Lwowa. W latach 1792-1798 kościół był częściowo przebudowywany (autor projektu: K. Fesinger). W latach 1905-1914 przeprowadzono restaurację wnętrza. Przed fasadą wytyczono plac i urządzono skwer.

History

Домініканський костел Божого Тіла збудoваний у бароковому стилі в 1745–1764 рр. за проектом генерала артилерії Яна де Вітте. Будівничим Домініканського костелу був Мартин Урбанік (Marcin Urbanik). Основні будівельні роботи завершили у 1759 році, коли урочисто встановили хрест на куполі костелу. Головна брила храму у плані еліпсу оточена розташованими каплицями і доповнена прямокутною вівтарною апсидою. Великий еліптичний купол підтримують вісім пар колон, на осях яких, під куполом встановлено 18 дерев'яних фігур домініканських святих вирізьблених у 1764–1768 рр. Антоном Осінським (Antoni Osiński).

У 1760–1768 рр. споруджували головний вівтар та вівтар каплиці Потоцьких, який запроектував М. Урбанік. Після його смерті у 1764 році оздоблювальними роботами керував архітектор Христофор Мурадович (Krzysztof Muradowicz). У головному вівтарі Домініканського костьолу знаходиться розп'яття 1397 р. Чотири дерев'яні скульптури головного вівтаря (Святих Івана Хрестителя, апостолів Петра і Павла та євангеліста Луки) виконав у 1777 р. Матвій Полейовський або скульптори його школи. У 1764–1767 встановили кам'яні фігури на головному фронтоні, які ймовірно виконали Антон Осінський та Себастьян Фесінґер (Sebastian Fesinger). Дехто з дослідників приписував ці скульптури Йоганну Георгу Пінзелю (Johann Georg Pinsel).

Костел постраждав від пожеж у 1766 і 1778 рр. Його ремонт і добудову закінчував у 1792–1798 рр. Клеменс Фесінґер (Klemens Fesinger). На фронтоні костелу привертає увагу латинський напис: "Soli Deo honor et gloria" — "Лише Богові честь і слава". Зі старого готичного костелу залишились ренесансні алебастрові надгробки сплячих лицарів XVI–XVII ст., реставрацією яких займались у 1866–1868 рр. Парис Філіппі (Parys Fillipi) і Петро Козакевич (Piotr Kozakiewicz). Протягом ХІХ ст. інтер'єр костелу прикрасили кілька плит і пам'ятників. У 1865 році за проектом Йозефа Браунзайса (Jozef Braunseis) добудували дзвіницю, оздоблену у бароковому стилі. Авторами проекту дзвіниці вважаються також Юліан Захаревич (Julian Zachariewicz) та Вінцент Равський-старший (Wincenty Rawski-starszy).

У 1905–1914 рр. відбувалась реставрація інтер'єру костелу, під час якої були встановлені: новий орган (у 1955 р. його перенесли до будинку філармонії на Чайковського, 7) і балюстрада хорів за проектом арх. Едґара Ковача (Edgar Kovats). Кілька скульптур створив тоді для костелу Петро Війтович.

У 1956–1958 р. велись реставраційні роботи, зокрема відремонтовано пошкоджений під час війни купол костелу. За радянських часів в храмі та монастирі влаштували склади, а з 1973 р. він став частиною Музею релігії та атеїзму (тепер 2013 р. Музей історії релігії). Наприкінці 1990-х Домініканський костел став греко-католицьким храмом Пресвятої Євхаристії. 

Architecture

Kościół zbudowany został na planie wydłużonego krzyża z elipsoidalną sekcją centralną, nad którą wznosi się masywna kopuła, i z prostokątną częścią ołtarzową. Wokół centralnej elipsy promieniście rozmieszczono kaplice.

Fasada z ekspresywnym frontonem ujęta jest dwoma parami kolumn na cokole, które obramowują główne wejście. Tambur kopuły również ozdobiony jest kolumnami. Okna prostokątne, w obramowaniach. Fronton ozdabiają figury świętych (rzeźbiarz S. Fesinger).

We wnętrzu znajduje się kompleks dekoracji, które obejmują drewniane rzeźby pod kopułą (druga poł. XVIII w.), zdobienia ołtarzowe autorstwa M. Polejowskiego (1777), kamienne i alabastrowe nagrobki z XVI-XVII w. pochodzące ze starego kościoła. Na szczególną uwagę zasługuje marmurowe epitafium, wykonane przez B. Thorvaldsena (1816), pomnik A. Grottgera (autorstwa W. Gadomskiego, 1880), rzeźby pamiątkowe autorstwa A. Schimsera(pierwsza poł. XIX w.)

Lwowski kościół dominikański Bożego Ciała jest jednym z najwybitniejszych w Europie zabytków późnego baroku.

People

Тут знаходяться надгробки:
Юзефи Дунін-Борковської (Józefa Dunin-Borkowska, 1816) роботи Бертеля Торвальдсена (Bertel Thorvaldsen), виконаний з мармуру.
Губернатора Францу фон Гауеру (Franz von Hauer, 1824) авторства Антонія Шімзера (Antoni Schimser).
Художника Артура Ґроттґера (Artur Grottger, 1880) роботи Валерія Ґадомського (Walery Gadomski).
Історика Генрика Шмідта (Henryk Schmidt, 1884) роботи Тадея Блотницького (Tadeusz Błotnicki).
Медика і філантропа Тадея Жулинського (Tadeusz Żuliński, 1885) авторства Томаша Дикаса (Tomasz Dykas).
Поетеси Марії Бартoс (M. Bartosówna, 1888), який виконали скульптори Леонард Марконі (Leonard Marconi) та Тадей Вишневецький (Tadeusz Wiśniowiecki), архітектор Юліан Захаревич (Julian Zachariewicz).

Sources