Pl. Rynok, 6 – former Korniakt/Royal townhouse ID: 135
"Korniakt House," or "Royal House". The formal architectural presentation of this building — the most famous of all the houses on Rynok Square in Lviv — is characterized by a combination of styles from different periods. The list of styles combined includes Gothic (vaulted ceilings of the cellars), Renaissance (composition of the plan and the façades), Mannerism/ Baroque (the attic), Empire (individual elements of the façade décor and the interior) and neo-Renaissance (reconstructed courtyard). The main dates of the building chronology are 1580 (construction of the building by the architect P. Barbon) and 1678 (addition of the attic). Later reconstruction was conducted over the course of the eighteenth through nineteenth centuries, while the courtyard was reconstructed in 1910–1912. The historical name of the Korniakt House is derived from the name of its first owner, a Greek merchant names Constantine Korniakt. It is part of the eastern building block of Rynok Square, and its rear façade (on the west) faces Fedorova Street. Today the premises of the building house the expositions of the History Museum (adapted to serve the needs of the museum in 1908).
History
Будинок мав назву кам'яниця Корнякта (конскрипційний номер 175), або королівська кам'яниця. Кам'яниця зведена у 1580 році архітекторами Петром Барбоном (Petro Barbon) за участю Павла Римлянина (Paweł Rzymianin) для багатого грецького купця Костянтина Корнякта (Kostiantyn Korniakt) з Кандії на фундаментах двох давніх ґотичних кам'яниць Мельхйоргазовської або Августовської та Тарловської, які стояли тут в XV ст.
Костянтин Корнякт походив з острова Кріту. Приїхав до Львова у 1569 році з Молдавії, де був боярином та керівником митної служби. Згодом він став особистим секретарем короля Сиґізмунда ІІ Августa (Zygmunt II August). Для побудови свого будинку Костянтин Корнякт купив їхні ділянки, а саме дві парцелі на пл. Ринок та прилеглу до них ділянку з боку вул. І. Федорова. Зокрема, як повідомляє Діонісій Зубрицький, Костянтин Корнякт у 1571 році купив Мельхіоргазівську кам'яницю. Від прізвища власника кам'яницю називають ще палацом Корнякта. На той час це була одна з найбільш імпозантних будівель у місті.
На відміну від більшості ринкових кам'яниць будівля була шестивіконною, тобто мала по шість вікон на рівні кожного поверху головного фасаду. У 1603 році Костянтин Корнякт помер. Його нащадки швидко збанкрутували, а кам'яниця у 1623 р. був продана монахам кармелітам.
Згодом, у 1642 році будинок купив польський магнат Якуб Собєський (Jakub Sobieski) з дружиною Теофілією, після смерті якого у 1647 р. кам'яницю успадкував його син — Ян Собєський (Jan III Sobieski) (від 1647 р. — король Польщі). Від того часу кам'яницю почали називати ще й королівською. Тоді ж було проведено першу реставрацію будівлі.
У 1678 році її фасад прикрасили постаті короля та шести лицарів на аттику, з'явився білокам'яний портал, декорований масками та гірляндами. Після смерті Яна ІІІ Собєського будинок належав його синові.
У 1723 році він перейшов у власність магнатів Жевуських. За розпорядженням Юзефа Жевуського (Józef Rzewuski) у 1793 р. була проведена часткова реставрація кам'яниці. Тоді перебудовано сходову клітку в стилі ампір, рустовано фасад і влаштовано на ньому балкон. Перебудову здійснено під керівництвом архітектора Фридерика Баумана (Fryderyk Baumann). У 1797 році сходову клітку прикрашено кованим залізним поруччям.
Наступна реставрація відбулася у 1820-х рр., коли будівля належала родині князів Понінських. В цей час прикрашено ліпниною стелі на другому поверсі, у так званах королівських залах. Тоді ж змінено частково планування приміщень. Круглий тронний зал перетворено на прямокутний. Вірогідно, що тоді ж була знесена частина галерей на подвір'ї і замінена флігелем. Наприкінці ХІХ ст. будинок належав князю Каліксту Понінському (Kalikst Poniński), котрий мешкав тут на третьому поверсі. Після смерті останнього будинок переходить до князів Любомирських, у яких 1908 р. місто його викупило з метою влаштувати тут музей.
12 вересня 1908 року, у 225-ту річницю перемоги турків під Віднем Яном ІІІ Собєським, у будинку відкрився музей, який отримав назву "Національний музей імені Яна ІІІ". Тут були зібрані колекції зброї, нумізматики, живопису.
В період 1910–1912 р. проведена капітальна реставрація, будинок очищено від більш пізніх нашарувань і пристосовано під музей. У 1930-х рр. архітектором Людомилом Дюрковичем (Ludomił Gyurkowicz) відреставрована триярусна ренесансна аркада-лоджія у подвір'ї будинку.
У травні 1940 року тут відкрито Львівський історичний музей. Великою популярністю користується також "італійське подвір'я", де знімають кінофільми, проводять традиційні концерти Львівська консерваторія, відбуваються театральні вистави.
Architecture
The palatial building is elongated along an east-west axis with an inner courtyard. It is built on the foundations of two buildings that occupied this space in the fifteenth century. Accordingly, it has six windows on each floor of the western façade (in contrast to the great majority of façades facing Rynok Square that have three windows per storey). The building has three floors.
From Rynok Square side, the façade is decorated with a high attic added by numerous plastics details. The lower level of the façade is separated from the upper floors by the balcony supported by carved stone consoles (1817). The windows are topped off with cornices. In both western and eastern facades the portals are flanked with half columns and decorated with carved stone reliefs.
Three-tiered arched balconies are a valuable addition to the architecture of the inner yard of Korniakt House (the so called "Italian Courtyard", the reconstruction of the beginning of the twentieth century).
People
Петро
Барбон (Petro
Barbon) — архітектор,
будівничий.
Фридерик
Бауман (Fryderyk
Baumann)
— архітектор, штукатер.
Людомил
Дюркович (Ludomił
Diurkowicz)
— архітектор, автор проекту відтворення
аркад у подвір'ї будинку.
Жевуські
(Rzewuscy)
—
родина магнатів, власники будинку.
Костянтин
Корнякт
— власник будинку.
Любомирські
(Lubomirscy)
—
князі, власники будинку.
Понінські
(Poninscy)
—
князі, власники будинку.
Калікст
Понінський (Kalikst
Poniński)
— співвласник будинку.
Павло
Римлянин (Paweł
Rzymianin, Paolo Romano) —
архітектор,
імовірний автор кам'яниці.
Якуб
Собєський (Jakub
Sobieski)
—
батько короля Яна ІІІ Собєського,
власник будинку.
Теофіла
Даниловичівна Собєська
— дружина Якуба Собєського, власниця
будинку.
Ян
ІІІ Собєський
— король Польші, власник будинку.
