Pl. Rynek, 6 – dawna kamienica Korniakta albo Królewska ID: 135

Kamienica Korniakta, albo Kamienica Królewska (obecnie – siedziba Lwowskiego Muzeum Historycznego, Rynek 6). Styl architektoniczny tego budynku – najbardziej znanej wśród kamienic lwowskiego Rynku – charakteryzuje połączenie stylów różnych epok. Można wśród nich wymienić gotyk (sklepienia piwnic), renesans (plan budynku i fasad), manieryzm/ barok (attyka), empire (niektóre elementy dekoracji fasady, wnętrza), neorenesans (zrekonstruowane wewnętrzne podwórze). W chronologii budownictwa jako najważniejsze daty wymienić należy 1580 r. (budowa kamienicy, autor projektu: P. Barbon) oraz 1678 r. (dobudowa attyki). Kolejne przebudowy miały miejsce w XVIII-XIX w., w latach 1910-1912 rekonstruowano podwórze. Historyczna nazwa – „Kamienica Korniakta” – pochodzi od imienia pierwszego właściciela, greckiego kupca Konstantyna Korniakta. Budynek włączony został w zabudowę wschodniej pierzei Rynku, jego tylna fasada wychodzi na ul. Fedorowa.

History

Будинок мав назву кам'яниця Корнякта (конскрипційний номер 175), або королівська кам'яниця. Кам'яниця зведена у 1580 році архітекторами Петром Барбоном (Petro Barbon) за участю Павла Римлянина (Paweł Rzymianin) для багатого грецького купця Костянтина Корнякта (Kostiantyn Korniakt) з Кандії на фундаментах двох давніх ґотичних кам'яниць Мельхйоргазовської або Августовської та Тарловської, які стояли тут в XV ст.

Костянтин Корнякт походив з острова Кріту. Приїхав до Львова у 1569 році з Молдавії, де був боярином та керівником митної служби. Згодом він став особистим секретарем короля Сиґізмунда ІІ Августa (Zygmunt II August). Для побудови свого будинку Костянтин Корнякт купив їхні ділянки, а саме дві парцелі на пл. Ринок та прилеглу до них ділянку з боку вул. І. Федорова. Зокрема, як повідомляє Діонісій Зубрицький, Костянтин Корнякт у 1571 році купив Мельхіоргазівську кам'яницю. Від прізвища власника кам'яницю називають ще палацом Корнякта. На той час це була одна з найбільш імпозантних будівель у місті.

На відміну від більшості ринкових кам'яниць будівля була шестивіконною, тобто мала по шість вікон на рівні кожного поверху головного фасаду. У 1603 році Костянтин Корнякт помер. Його нащадки швидко збанкрутували, а кам'яниця у 1623 р. був продана монахам кармелітам.

Згодом, у 1642 році будинок купив польський магнат Якуб Собєський (Jakub Sobieski) з дружиною Теофілією, після смерті якого у 1647 р. кам'яницю успадкував його син — Ян Собєський (Jan III Sobieski) (від 1647 р. — король Польщі). Від того часу кам'яницю почали називати ще й королівською. Тоді ж було проведено першу реставрацію будівлі.

У 1678 році її фасад прикрасили постаті короля та шести лицарів на аттику, з'явився білокам'яний портал, декорований масками та гірляндами. Після смерті Яна ІІІ Собєського будинок належав його синові.

У 1723 році він перейшов у власність магнатів Жевуських. За розпорядженням Юзефа Жевуського (Józef Rzewuski) у 1793 р. була проведена часткова реставрація кам'яниці. Тоді перебудовано сходову клітку в стилі ампір, рустовано фасад і влаштовано на ньому балкон. Перебудову здійснено під керівництвом архітектора Фридерика Баумана (Fryderyk Baumann). У 1797 році сходову клітку прикрашено кованим залізним поруччям.

Наступна реставрація відбулася у 1820-х рр., коли будівля належала родині князів Понінських. В цей час прикрашено ліпниною стелі на другому поверсі, у так званах королівських залах. Тоді ж змінено частково планування приміщень. Круглий тронний зал перетворено на прямокутний. Вірогідно, що тоді ж була знесена частина галерей на подвір'ї і замінена флігелем. Наприкінці ХІХ ст. будинок належав князю Каліксту Понінському (Kalikst Poniński), котрий мешкав тут на третьому поверсі. Після смерті останнього будинок переходить до князів Любомирських, у яких 1908 р. місто його викупило з метою влаштувати тут музей.

12 вересня 1908 року, у 225-ту річницю перемоги турків під Віднем Яном ІІІ Собєським, у будинку відкрився музей, який отримав назву "Національний музей імені Яна ІІІ". Тут були зібрані колекції зброї, нумізматики, живопису.

В період 1910–1912 р. проведена капітальна реставрація, будинок очищено від більш пізніх нашарувань і пристосовано під музей. У 1930-х рр. архітектором Людомилом Дюрковичем (Ludomił Gyurkowicz) відреставрована триярусна ренесансна аркада-лоджія у подвір'ї будинку.

У травні 1940 року тут відкрито Львівський історичний музей. Великою популярністю користується також "італійське подвір'я", де знімають кінофільми, проводять традиційні концерти Львівська консерваторія, відбуваються театральні вистави.

Architecture

Budynek typu pałacowego, na planie wydłużonego prostokąta o osi wschód-zachód, z wewnętrznym dziedzińcem. Wzniesiony na fundamentach dwóch kamienic, które stały na tym miejscu w XV w. W związku z tym każde piętro fasady zachodniej ma po sześć okien, w odróżnieniu od przeważnie trójokiennych fasad innych kamienic na Rynku). Murowany, z kamienia, tynkowany.

Od strony Rynku fasada zdobiona jest wysoką attyką, charakteryzującą się licznymi detalami rzeźbiarskimi. Dolna kondygnacja ściany fasadowej oddzielona jest od górnych pięter linią balkonu, wspartego na kamiennych rzeźbionych konsolach (1817). Okna zakończone są frontonami. Na obu fasadach, wschodniej i zachodniej, portale obramowane są półkolumnami i dekorowane kamiennymi reliefami.

Obecnie pomieszczenia kamienicy użytkowane są przez Lwowskie Muzeum Historyczne (wnętrza zostały zaadaptowane na potrzeby muzeum w 1908 r.).

People

Петро Барбон (Petro Barbon) — архітектор, будівничий.
Фридерик Бауман (Fryderyk Baumann) — архітектор, штукатер.
Людомил Дюркович (Ludomił Diurkowicz) — архітектор, автор проекту відтворення аркад у подвір'ї будинку.
Жевуські (Rzewuscy) — родина магнатів, власники будинку.
Костянтин Корнякт — власник будинку.
Любомирські (Lubomirscy) — князі, власники будинку.
Понінські (Poninscy) — князі, власники будинку.
Калікст Понінський (Kalikst Poniński) — співвласник будинку.
Павло Римлянин (Paweł Rzymianin, Paolo Romano) — архітектор, імовірний автор кам'яниці.
Якуб Собєський (Jakub Sobieski) — батько короля Яна ІІІ Собєського, власник будинку.
Теофіла Даниловичівна Собєська — дружина Якуба Собєського, власниця будинку.
Ян ІІІ Собєський — король Польші, власник будинку.

Sources