Вул. Академіка Богомольця, 11 – житловий будинок ID: 48

Триповерховий житловий будинок, споруджений у 1905 році для Ізраеля та Саломона Ельстерів, а також Леона Топфа. Це чиншовий будинок у стилі орнаментальної сецесії, пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.№10). За будинками №9 та №11 розміщена будівля колишньої фабрики "Ельстер і Топф". Сьогодні (2014) в будівлі розташовані офіси.

History

Ділянка цього будинку виникла у 1904 році, коли було прокладено вулицю Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вулиця Панська, 5 або конскрипційний №508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska).

Ділянки будинків № 9 і №11 у 1904 році викупила фірма "Ельстер і Топф" і пізніше звела тут дві чиншові кам'яниці з прибудованою з тилу спорудою паперової фабрики. Проект був розроблений в архітектурному бюро Івана Левинського та погоджений львівським магістратом у листопаді 1904 році Будівництво було завершене наступного року, дозвіл на використання приміщень фабрики наданий магістратом у січні 1906 року.

У 1931 році власником будинку був Самуель Френкель (Fränkel). Цього року через руйнування покрівлі замокав суфіт (стеля) у квартирі Вікторії Романович (Romanowiczowa), що, між іншим, руйнувало розписи, а також було небезпечним з огляду на те, що від цього могли згнити балки горищного перекриття.

У II половині 1930-х років власницею будинку була Ельза Ган (Hahn), пізніше Френкель (Fränkel). У 1935 року за її ініціативою замінені старі галереї будинку на нові бетонні, пробиті двері в кімнаті офіцини (флігеля) — за проектом ліцензованого будівничого А. Ф. Заранського (Zarański). У 1938-му — неодноразові нагадування від магістрату про потребу відремонтувати будинок, зокрема його пошарпані фасади. Листи адресуються адвокату Лейбу Гану (Hahn), який у кам'яниці мешкав і мав свій офіс, однак він відписує, що не був і не є власником будинку, натомість слід звертатися до Ельзи Френкель.

До сьогодні будинок зберігся з деякими переплануваннями, але загалом збережений декор фасаду. Згідно рішення Львівського облвиконкому від 5.07.1985 року, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (ох.№10). Сьогодні (2014) тут розташовані офіси.

Architecture

Будинок розташований у рядовій забудові вулиці Богомольця, чільним фасадом виходить на озеленений сквер у центрі вулиці. Спроектований у комплексі з будинком №9 та будівлею фабрики, розташованою з тилу. Завдяки своєму вирішенню дві кам'яниці виглядають як одне ціле. Загалом будинки є характерними зразками чиншових кам'яниць I десятиліття ХХ століття, зведеними з використанням сучасних матеріалів та конструкцій із підключенням до інженерних мереж. У декоративному вирішенні будинків поєднуються стилізовані елементи історизму та сецесії.

Будинок триповерховий, мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові перекриття — пласкі на металевих двотаврових балках. Горищне перекриття — дерев'яне. Дерев'яна кроквяно-стійкова конструкція даху була спочатку покрита бляхою, пофарбованою у темно-червоний колір; сьогодні на її місці шиферні плити. У декорі фасадів застосовані ковані металеві елементи (для огорожі балконів) та ліпнина.

Будинок Г-подібний у плані з невеликою бічною офіциною (флігелем). Скраю розміщені вхідні сіни, що провадять до сходової клітки. Згідно первісного проекту, в будинку на кожному поверсі розміщувалося по одній п'ятикімнатній квартирі, де 2 кімнати орієнтовані на сквер, 3 — на подвір'я. Всередині квартир містились підсобні приміщення: кухні, туалети та ванна кімната.

Фасад почленований у манері, характерній для історизму: рустований французьким рустом партер відділений міжповерховою тягою, на вищих поверхах фасади почленовані лізенами. Вікна прикрашають стилізовані обрамлення та сандрики, над широким вінцевим карнизом — стилізований необароковий аттик. Окремі деталі — яскраво сецесійного характеру: ліпні квіти в обрамленнях вікон, у фризі під вінцевим карнизом та на аттику, а також фактурні площини з тиньку на аттиках. Столярка брами — неокласицистична.

Нині (2014) будинок перепланований із пристосуванням під офіси Прокуратури та проектного інституту. Використовується реконструйоване піддашшя, замінено дах, в якому влаштовані мансардні вікна. Фасади відреставровані і перебувають у доброму стані. Збережені автентичні сходи з кованою металевою огорожею в стилі сецесії.

People

А. Колодзей (Kołodziej) — лікар, мав у будинку приймальню у 1932 р.
А. Ф. Заранський (Zarański) — ліцензований будівничий.
Вікторія Романович (Wiktorya Romanowiczowa) — мешканка квартири на 3-му поверсі будинку у 1935 р.
Е. М. Перельман (Перельман) — мешканець будинку у 1940 р.
Ельза Ган, пізніше Френкель (Elza Hahnowa, Fränkel) — власниця будинку у 1930-х рр.
Здзіслав Бастґен (Zdzisław Bastgen) — власник будинку у 1916 р.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) — співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Кароль Шнайдер (Karol Scheider) — лікар, який мав у будинку приймальню (Wiczkowski, 1907, 619).
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) — власниця ділянки.
Лейб Ган (Leib Hahn) — адвокат, мешканець будинку, мав у квартирі свій офіс у 1930-х рр.
Леон Топф (Leon Topf) — співвласник фірми "Ельстер і Топф".
М. Б. Сапожнiков (Сапожников) — мешканець будинку у 1946 р.
Самуель Френкель (Samuel Fränkel) — власник будинку в 1931 р.
Саломон Ельстер (Salomon Elster) — власник фірми "Ельстер і Топф".
Тадеуш Гьофлінґер (Tadeusz Höflinger) — власник будинку у 1930-х рр., радник Торгово-промислової палати (Informator, 1932; Spis, 1937).
Юзеф Шторц (Józef Sztorc) — тесля, мешканець будинку у 1910 р.
Юзефа Ґольдблятт-Камерлінґ (Józefa Goldblatt-Kamerling) — директорка приватної жіночої гімназії, для якої винаймала у будинку приміщення у 1913 р.
Якуб Бернфельд (Jakób Bernfeld) — пенсіонер, колишнійтрамвайний інспектор, мешканець будинку у 1913 р.
Ян Гьофлінґер (Jan Höflinger) — співвласник фабрики консервів і шоколаду у 1932 р.
Ян Коссович (Jan Kossowicz) — професор гімназії, мешканець будинку у 1913 р.

Sources