Цецилія КляфтенID: 115
Цецилія КляфтенID: 115
1881-1939
Педагогиня, громадська діячка.
Цецилія Кляфтен (Cecylja Klaftenowa) (1881 р., Тернопіль — після 1939 р. ?) – педагогиня, відома львівська громадська діячка. Не виключено, що Цецилія Кляфтен мала родинні зв'язки із Зиґмунтом Кляфтеном — співвласником (разом із Юзефом Попелем) фотографічної майстерні на вул. Яґеллонській, 11 (сучасна вулиця В. Гнатюка) у Львові.
Закінчила Львівський університет, де вивчала природничі науки, психологію, філософію та літературу. У 1907–1920 рр. працювала в Біологічному інституті Львівського університету.
З 1914 року присвятила себе громадській діяльності, зокрема опіці над бідними, сиротами, а також професійній підготовці єврейської молоді.
У 1915 році Цецилія Кляфтен взяла безпосередню участь у відкритті Ремісничих майстерень (Warsztaty dla robót ręcznych), а в 1916 році заснувала Товариство ремісничих майстерень для єврейських дівчат (Towarzystwo Warsztatów Rękodzielniczych dla Dziewczat żydowskich), а також інтернат для єврейських дівчат-сиріт віком 14-17 років. На базі цих установ у 1920 році сформувалася Єврейська жіноча професійна школа, яку назвали іменем Цецилії Клафтен. У міжвоєнні десятиліття школа стала одним із провідних львівських осередків підготовки майстринь у галузі ужиткового мистецтва і виконували ткані та вишиті предмети світського та релігійного призначення. Школа, що проіснувала до 1939 року, розміщувалася на вулиці Пекарській, 9. У 1919 році Цецилія Кляфтен була членкинею т.зв. Рятувального комітету (Komitet Ratunkowy), який займався допомогою постраждалим від єврейських погромів, що прокотилися хвилею по території Галичини. З 1925 року вона входила до складу Комітету з опіки над пам'ятками єврейського мистецтва (Kuratorium Opieki nad Zabytkami Sztuki Żydowskiej) при Єврейській релігійній громаді у Львові, в якому відповідала за зв'язок зі шкільною молоддю.
Була добре знайома із відомим львівським колекціонером єврейського образотворчого та ужиткового мистецтва Максиміліаном Ґольдштейном (Maksymilian Goldstein), про що свідчить запис у його пам'ятній книзі.
Відсутність інформації про точну дату та місце смерті Цецилії Кляфтен, найімовірніше, свідчить про те, що вона ймовірно загинула у ґетто, або у таборі смерті, чи за інших трагічних обставин під час німецької окупації Львова.
Related places
-
ul. Hruszewskoho, 4 – dawny konwikt jezuicki (obecnie wydżiał biologiczny uniwersytetu im. Franka)
-
Вул. Пекарська, 9 – будинок Львівського технікуму легкої промисловості
People
Organizations
-
Габсбурзький університет
Університет, заснований 1784 року Йосифом ІІ на базі скасованої єзуїтської академії, повинен був стати головною кузнею професійних чиновників для столиці галицької провінції. Наголос робився не на провадженні досліджень, а на підготовці управлінців. Після численних змін, зокрема, пониження статусу до ліцею, у 1817 році університет перезасновано імператором Францом І (ІІ). У такому стані інституція проіснувала до кінця 1918 року.
More -
Uniwersytet Jana Kazimierza
Uniwersytet Franciszkański po ukończeniu wojny polsko-ukraińskiej oraz walki o Lwów został przekształcony w Uniwersytet Jana Kazimierza. Był postrzegany jako jeden z najważniejszych ośrodków naukowych i akademickich w II Rzeczypospolitej. Z początkiem okupacji radzieckiej w 1939 roku wprowadzono zmiany w strukturze organizacyjnej uczelni, a nazwę zmieniono na Lwowski Uniwersytet Państwowy im. Iwana Franki.
More -
Музей Єврейської громади
Музей єврейської громади (або Єврейський музей) — діяв у Львові у 1934–1940 роках. Заснований групою колекціонерів-меценатів і представників єврейських еліт та митців, серед яких Юзеф Авін, Марек і Ада Райхенштайни, Людвік Ліллє і Віктор Хаєс. Музей створили як інституцію при єврейській громаді Львова, яка займалася ідентифікацією, збереженням і експонуванням пам'яток культури. Основу фонду музею склали приватні колекції та депозити від синагог і приватних осіб.
More -
Товариство "Бней Бріт Леополіс" (1899–1938)
Наприкінці ХІХ століття Львів став містом соціальних змін, де модерна освіта, економічний розвиток і нові конституційні закони відкрили єврейській громаді шлях до емансипації та суспільного впливу. Саме в цій атмосфері постало товариство "Бней Бріт Леополіс" — осередок, що об'єднав банкірів, адвокатів, лікарів, рабинів, науковців та різних політиків. Їх поєднувала відповідальність за єврейську громаду та ідея служіння суспільству через благодійність, освіту й взаємну підтримку. Історія львівського "Бней Бріт" (з івриту "Сини завіту") стала відображенням формування локальної єврейської еліти модерного часу.
More
Sources
- Almanach żydowski. Wydany przez Hermana Stachla (Lwów-Warszawa-Poznań, 1937), 515-516.
- "Działalność żydowskiego komitetu ratunkowego", Chwila, 1919, №103, 3.
- Maksymilian Goldstein, Karol Dresdner, Kultura i sztuka ludu żydowskiego w ziemiach polskich (Lwów, 1935), 179.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 221.