Часопис "Література і мистецтво" ID: 30

Місячник, офіційний орган Спілки письменників України у Львові. Виходив неповний рік — від вересня 1940 року до червня 1941 року.

"Література і мистецтво" був офіційним україномовним органом Львівської організації Спілки радянських письменників України, який, проте, не обмежувався літературою. Журнал висвітлював теми, пов'язані з музикою, театром, кінематографом, архітектурою, малярством і загалом з перебігом культурного життя.

До редакції входили Ванда Василевська, Олекса Десняк (редактор), Петро Карманський, Степан Тудор і Ельжбєта Шемплінська. Перше число журналу з'явилось у вересні 1940 року, загалом до початку радянсько-німецької війни вийшло десять чисел[[quote|51]].

Редакція збиралась у приміщенні Львівської організації спілки радянських письменників України на вул. Коперника, 42[[quote|81]].

Поява місячника стала важливим етапом у розбудові радянської літературної інфраструктури. Після окупації Львова було закрито всі періодичні видання, в тому числі й розмаїті літературно-мистецькі. І хоч на шпальтах двох львівських щоденників (україномовної газети "Вільна Україна" і польськомовної "Червони штандар") публікували невеликі художні тексти, проте спеціалізоване літературне видання з'явилося в місті щойно через рік. Його поява зміцнювала монополію дискурсу — редакційну політику визначали очільники спілки. Водночас розмір авторського гонорару міг залежати від суто формальних критеріїв, як-от вік і заслуги автора, і від ідеологічного змісту поданих текстів, тому письменники, не маючи альтернативи для фахового заробітку, були зацікавлені враховувати редакційні запити[[quote|85]].

Той факт, що в радянському Львові першим з'явився саме україномовний літературний журнал, мав очевидний політичний зміст і вписувався в загальну політику зовнішньої українізації міста, а водночас контрастував із домінуванням польської мови в літературному житті довоєнного Львова. Навіть у новоствореному осередку Спілки радянських письменників кількісно переважали поляки, а проте польськомовний літературний журнал з'явився щойно через півроку і мав меншу періодичність — чотири номери на рік. Тим часом польськомовні та їдишомовні члени спілки мали змогу публікуватися на сторінках "Культури і мистецтва" в перекладах, що, зрештою, сприяло налагодженню зв'язків між ними та українськими літераторами, які ці переклади виконували. Варто додати, що єдина їдишомовна газета в радянському Львові з'явилася за три місяці перед початком німецько-радянської війни, про що пише Іван Німчук.

Спадкоємцем журналу після повернення радянської влади став часопис "Радянський Львів" (1945–1951), згодом перейменований у "Жовтень" (до 1989), а відтак у "Дзвін" (існує дотепер).

People

Sources