Газета "Вільна Україна" ID: 8

Україномовна щоденна газета, яка виходила у підрадянському Львові у 1939–1941 роках.

З приходом до Львова радянських військ робота місцевої преси була паралізована. 25 вересня під головуванням Олександра Корнійчука, куратора культурної сфери від нової влади, у великій залі "Просвіти" на пл. Ринок, 10 відбулася нарада українських журналістів. Деякі учасники сподівалися відновити роботу українських видань у довоєнному форматі, однак це не відповідало намірам радянської адміністрації, — того самого дня вийшов перший номер щоденника "Вільна Україна" (за ред. Андрія Чеканюка), який мав стати єдиним україномовним щоденником. Наступного дня, на черговому зібранні, львівським журналістам запропонували долучитися до роботи у новоствореному часопису. До початку німецько-радянської війни вийшло друком 536 номерів газети.

Функції

"Вільна Україна", як і польськомовний щоденник "Червони Штандар", була органом Тимчасового управління міста Львова, а від грудня 1939 року — органом Львівських обкому КП(б)У та облвиконкому.

Часопис був основним каналом спілкування влади з українською громадою міста, яке, втім, мало радше односторонній пропагандивний характер. Значну площу займав усесоюзний та республіканський партійний офіціоз. Локальні матеріали розповідали про успіхи в радянізації усіх сфер суспільного життя, наголошуючи на перевагах нового ладу для представників робітничих професій, інтелігенції та митців, часто підтверджуючи це статистичними даними. Звертали увагу й на проблемні явища, які трактували почасти як недогляди, а почасти як дії ворожих елементів.

"Вільна Україна" й література

Газета досить активно інформувала про письменницьке життя Львова. Зокрема, відстежувала процес організації місцевого осередку Спілки радянських письменників України, вміщувала анонси про авторські зустрічі, вечори, лекції в самому Клубі письменників чи в інших установах, про приїзд відомих радянських літераторів, а також звіти про такого типу події — переважно стислі, з переліком учасників та виголошених тем. Багато уваги приділялося ювілейним заходам — за час першої радянської окупації Львова було відзначено цілу низку більш чи менш гучних літературних ювілеїв: 100-ліття від дня виходу друком "Кобзаря" Тараса Шевченка (квітень, 1940), 10-річчя від дня смерті Володимира Маяковського (квітень, 1940), 55-ліття літературної діяльності Ольги Кобилянської (листопад, 1940), 85-ліття від дня смерті Адама Міцкевича (листопад, 1940), 50-ліття від дня народження Павла Тичини (січень, 1941), 70-ліття від дня народження Лесі Українки (лютий, 1941). Газета подавала розлогі репортажі з урочистих заходів, що вміщували уривки виголошених промов. Відзначення ще одного ювілею мало відбутися у серпні 1941-го, а саме 85-річчя від дня народження Івана Франка. Підготовку до нього докладно висвітлювали вже від січня 1940 року, коли в Києві був створений ювілейний оргкомітет. Одним із головних заходів у рамках вшанування Франка була підготовка 25-томника його творів, розпочата 1940 року.

"Вільна Україна" писала й про такі ідеологічно вагомі заходи Спілки, як участь письменників у передвиборчій кампанії та підготовка святкувань першої річниці визволення Західної України, в рамках якої було заплановано створення колективної поеми "Щасливий рік".

Крім того, на шпальтах часопису виходили друком літературні тексти, переважно поетичні. Серед авторів були і місцеві поети, і приїжджі зі Східної України, які пропонували вірші на "визвольну" тематику.

Люди

Серед працівників газети опинилися люди доволі різних переконань. Наприклад, сюди перейшов після закриття щоденника "Діло" знаний до війни публіцист "ліберальних" поглядів Михайло Рудницький. Працювали тут "ліві" письменники Ярослав Галан і Олександр Гаврилюк. Водночас за нарахування авторам платні відповідав випускник Ніжинського педагогічного інституту Йосип Позичанюк, відомий своєю пізнішою участю в УПА.

Приміщення

Спочатку редакція "Вільної України" розташувалась у будинку "Просвіти" на площі Ринок, 10, де перед війною діяла редакція газети "Діло". Проте невдовзі "перебралась до колишнього приміщення газети "Chwila" на вул. Підвальній, 3.

People

Sources